14 жовтня 2014 року Справа № 149177/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Івасишина Григорія Михайловича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2011 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до голови Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Івасишина Григорія Михайловича, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місце вості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» при вирішенні її заяви про видачу їй Державного акту про право власності на земельну ділян ку, що належить їй, як власнику земельних часток (паїв) селянської спілки «Колос» с. Кінчаки Галицького району на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) РН № 284922 від 21.11.2000р. та РН № 284921 від 21.11.2000р. (переоформленого на підставі «Свідоцтва про право на спадщину за законом» № 2449 від 01.08.2001 р.);
зобов'язати відповідача виконати, у встановлені Земельним кодексом України строки, всі дії передбачені Земельним кодексом України та Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» для виділення їй земельних часток (паї) у натурі (на місцевості) площею 7,36 га та видачі їй Державного акту про право власності на земельну ділянку, що належить їй, як власнику земельних часток (паїв) селянської спілки «Колос» с. Кінчаки Галицького району, на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) РН № 284922 від 21.11.2000р. та РН № 284921 від 21.11.2000 р. (переоформленого на підставі «Свідоцтва про право на спадщину за законом» № 2449 від 01.08.2001 р.).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на виконання Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), для забезпечення розгляду звернення гр. ОСОБА_1 Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області прийнято розпорядження від 20.05.2011 р. «Про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)»; здійснено першочергові проектні матеріали землеустрою; уточнено списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та схему поділу земель Кінчаківської сільської ради на земельні ділянки, розроблену ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Юта», здійснено спробу організувати проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних паїв в натурі, (протокол № 1 засідання комісії райдержадміністрації з питань розпаювання земель на території Кінчаківської сільської ради від 06.04.2011 р., рішення Кінчаківської сільської ради від 30.06.2011р. № 2/33.2011 р., протокол № 2 комісії від 13.04.2011 р., протокол № 3 від 26.08.2011 р., протокол зборів власників земельних часток (паїв) від 11.09.2011 р.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем вчиняються необхідні заходи для виділення земельних часток (паїв) в натурі та видачі Державних актів про право власності на земельні ділянки.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно виданих їй сертифікатів на право на земельну частку (пай) РН № 284922 від 21.11.2000р. та РН № 284921 від 21.11.2000р. (переоформленого на підставі «Свідоцтва про право на спадщину за законом» ), вона має право на отримання державних актів на право власності на земельні ділянки розміром 129,9 умовних кадастрових гектарів, по кожному із вказаних сертифікатів із земель селянської спілки «Колос», що розташовані за межами с.Кремидів Галицького району Івано-Франківської області.
Апелянт вказує на те, що з метою реалізації свого права 25.02.2011 року нею подано відповідну заяву голові Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області. Однак, у встановлені законодавством строки відповідач її заяву не розглянув та не прийняв відповідного рішення за вказаною заявою.
Апелянт стверджує, що надіслана відповідачем на її адресу відповідь № К-19/114 від 04.04.2011 року за своєю суттю являється формальною відпискою, оскільки не містить жодної інформації про конкретні вжиті ним дії для виконання покладених на нього законом зобов'язань.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ (введений в дію 15.03.1991 р., враховуючи зміни, внесені Постановою Верховної Ради України від 03.07.1992 р. № 2536-ХІІ, далі - ЗК України) суб'єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства (далі - КСП), сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, в тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалося за рішенням загальних зборів членів колективу. Член КСП та інших колективних сільськогосподарських організацій у разі виходу з неї мав право одержати у приватну власність свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості) в установленому Кодексом порядку.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Селянська спілка «Колос» використовувала землі сільськогосподарського призначення сіл Кінчаки, Озерце, Садки, Кремидів, що відносяться до Кінчаківської сільської ради, та підтверджується державним актом на право колективної власності на землю, зареєстрованим 29.03.2000р. за № 34
Відповідно до указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 р. та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 р. землі, що належали на праві колективної власності КСП або іншій колективній організації (юридичній особі) і перебували у колективній власності, були розпайовані, кожному членові КСП або іншого колективу було видано Сертифікат, у якому визначалося: право на земельну частку (пай), розміри паю у кадастрових гектарах та у вартісному вираженні без визначення земельної ділянки в натурі (на місцевості).
У відповідності до ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання пов'язані з вирішенням відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
В силу ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) подаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.
Згідно вимог статті 10 Закону для забезпечення власності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) сільська, селищна, міська рада та районна державна адміністрація в межах своїх повноважень зобов'язані:
забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
- оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
Відповідно до Указу Президента України « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р., передбачалося паювання земель у рівних вартості і розмірах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства.
Встановлено, що на території області паювання земель проводилось по регіональній програмі на підставі рішення обласної ради народних депутатів від 31.07.1995 р. «Про програму реформування власності в агропромисловому комплексі», відповідно до якої право на земельну частку (пай) згідно Проекту розпаювання і приватизації землі в 1995 році отримали 989 громадян.
Розпорядженням Галицької райдержадміністрації від 29.03.2000 р. №104 затверджено розмір земельної частки (паю) та списки їх власників по Кінчаківській сільській раді згідно Проекту роздержавлення та приватизації землі та видано сертифікати обласного зразка по населених пунктах: Кремидів, Садки, Озерце, Старі Кінчаки, Нові Кінчаки.
Рішенням Галицького районного суду від 09.09.2002 року визнано незаконним розпорядження Галицької райдержадміністрації від 29.03.2000 р. Рішення прийняте з посиланням на те, що розпорядження райдержадміністрації щодо затвердження різного розміру земельної частки для всіх членів спілки селян «Колос» окремо по кожному населеному пункту, що входить до Кінчаківської сільської ради, суперечить Указу Президента України від 08.08.1995 р. щодо рівності вартості і розміру в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства.
На виконання рішення суду Галицька райдержадміністрація прийняла розпорядження № 89 від 19.04.2005 р., яким відмінено розпорядження в частині затвердження розмірів земельної частки (паю) та списки їх власників по Кінчаківській сільській раді та доручено відділу земельних ресурсів спільно з місцевою радою забезпечити попередню роботу по перепаюванню землі. Також зроблено розрахунок земельних часток по Кінчаківській сільській раді в рівних частках і списки осіб затверджені Кінчаківською сільською радою.
Розпорядженням райдержадміністрації № 240 від 26.09.2005 року затверджено розміри земельних часток (паїв), переданих спілці селян «Колос» рівними для всіх власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Кінчаківській сільській раді, що відповідає п.4 Указу Президента України від 08.08.1995р.
Дані розпорядження №89 від 19.04.1995р. та № 240 від 26.09.2005 р. прийняті у відповідності до ч. 7 ст.25 Земельного кодексу України та п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 р.
Як слідує із матеріалів справи, на виконання Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), для забезпечення розгляду звернення гр. ОСОБА_1 Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області прийнято розпорядження від 20.05.2011 р. «Про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)»; здійснено першочергові проектні матеріали землеустрою; уточнено списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та схему поділу земель Кінчаківської сільської ради на земельні ділянки, розроблену ліцензованою землевпорядною організацією ПП «Юта», здійснено спробу організувати проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних паїв в натурі, (протокол № 1 засідання комісії райдержадміністрації з питань розпаювання земель на території Кінчаківської сільської ради від 06.04.2011 р., рішення Кінчаківської сільської ради від 30.06.2011р. № 2/33.2011 р., протокол № 2 комісії від 13.04.2011 р., протокол № 3 від 26.08.2011 р., протокол зборів власників земельних часток (паїв) від 11.09.2011 р.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вчиняються необхідні заходи для виділення земельних часток (паїв) в натурі та видачі Державних актів про право власності на земельні ділянки, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі №2а-2788/11/0970 за позовом ОСОБА_1 до голови Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Івасишина Григорія Михайловича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник