14 жовтня 2014 року Справа № 69592/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У березні 2011 року позивач - Закрите акціонерне товариство «Галка-Дрогобич» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 лютого 2009 року № 0000991502/0, яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 233,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24 616,50 грн. за платежем «податок на додану вартість».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 19 жовтня 2009 року №0000991502/0.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати відсплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або даткового боргу, визначених платником податків. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є .неправомірним.
Суд першої інстанції вказує на те, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-травень 2008 року позивачем були виконанні, що підтверджується платіжними документами в яких зазначено призначення платежу. Суд не погоджується з висновками ДПІ про затримку на 244 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 49 233,00 грн. з тих підстав, що платіжними дорученнями №961 від 30.12.2008 р.; №56 від 22.01.2009 р.; №83 від 29.01.2009 р., які ДПІ поклало в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення Товариством, згідно вказаного призначення платежу, був погашений ПДВ за листопад та грудень 2008 року та проведена оплата на виконання постанови господарського суду по справі №5/7-17/5а від 26.03.2008 р., а не погашався податковий борг Товариства за платежем «податок на додану вартість» за датою виникнення 30.05.2008 р. та 01.07.2008 р.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із порушенням норм чинного законодавства України, Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що порушення, викладені в акті камеральної перевірки, є правомірні і полягають в тому, що позивачем погашено недоїмку (узгоджені суми податкових зобов'язань згідно декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2008 року, що подані до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області20.05.2008 року № 19688 та 19.06.2008 року №21673), що рахувалися у картці особового рахунку платника з податку на додану вартість.
Апелянт, із посиланням на п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважає, що порушення, викладені в акті від 11.02.2009 оку №157/15-2 по ЗАТ «Галка-Дрогобич», відповідають чинному законодавству України.
Звертає увагу на те, що в обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що податкове зобов'язання, самостійно визначене в податкових деклараціях по ПДВ сплачено своєчасно, однак при цьому позивачем не вказано, що на момент здійснення оплати за підприємством числився податковий борг, в погашення якого зарахувалася сума плати.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що головним державним податковим інспектором відділу ПДВ ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведена документальна невиїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» на предмет дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами проведеної перевірки складено акт №157/15-2 від 11.02.2009 року, з якого видно, що перевіркою встановлено несвоєчасну сплату Закритим акціонерним товариством «Галка-Дрогобич» узгодженої суми податкового забов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено .п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Згідно пп.17.1.7 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим інспектором проведено розрахунок штрафних санкцій за ставкою 50% на суму 24 616,50 грн. на підставі: декларації №19688 від 20.05.2008р.: сума нарахування - 29 174,00 грн.; граничний термін сплати - 30.05.2008р.; сума податкового боргу - 19 041,06грн.; 8 872,52 грн.; 1260,42 грн.; дата сплати - 30.12.2008 р.; 28.01.2009р.; 29.01.2009 р.; сума сплати - 24 233,00 грн.; 9 683,12 грн.; 39 059,00 грн.; кількість протермінованих днів - 214; 214; 244; ставка - 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій - 9 520,53 грн.; 4 436,26 грн.; 630,21 грн.;
декларації №21673 від 19.06.2008 р.; сума нарахування - 20 059,00 грн.; граничний термін сплати - 01.07.2008р.; сума податкового боргу - 20 059,00 грн.; дата сплати - 29.01.2009 р.; сума сплати - 39 059,00 грн.; кількість протермінованих днів - 212; ставка - 50%; сума штрафних (фінансових) санкцій - 10 020,50 грн.
На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2009 року № 0000991502/0, яким за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 233,00 грн. ЗАТ «Галка-Дрогобич» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24 616,50 грн. за платежем «податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
В силу п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Встановлено, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень-травень 2008 року були позивачем виконанні, що підтверджується платіжними документами в яких зазначено призначення платежу: платіжне доручення №401 від 29.05.2008 р. на суму 29 174,00 грн. (зазначена сума узгоджується з сумою в рядку 27 декларації з ПДВ за квітень 2008 року) призначення платежу - ПДВ за квітень 2008 року; термін сплати 30.05.2008 р.; платіжне доручення №457 від 26.06.2008 р. на суму 20 059,00 грн., (зазначена сума узгоджується з сумою в рядку 27 декларації з ПДВ за травень 2008 року) призначення платежу - ПДВ за травень 2008 року; термін сплати 01.07.2008 р.
Крім того, як слідує із матеріалів справи, платіжними дорученнями №961 від 30.12.2008 р.; №56 від 22.01.2009 р.; №83 від 29.01.2009 р., які ДПІ поклало в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення ЗАТ «Галка-Дрогобич», згідно вказаного призначення платежу, був погашений ПДВ за листопад та грудень 2008 року та проведена оплата на виконання постанови господарського суду по справі №5/7-17/5а від 26.03.2008 р., а не погашався податковий борг ЗАТ «Галка-Дрогобич» за платежем «податок на додану вартість» за датою виникнення 30.05.2008 р. та 01.07.2008 р., зокрема: платіжне доручення №961 від 30.12.2008 р. на суму 24 233,00 грн. призначення платежу - ПДВ за листопад 2008 року; зараховано ДПІ в погашення зобов'язань з ПДВ по декларації з ПДВ №19688 від 20.05.2008 р. на суму 19 041,06 грн.; платіжне доручення №56 від 22.01.2009 р. на суму 9 683,12 грн., призначення платежу - оплата податкового боргу згідно постанови господарського суду по справі №5/7-17/5а від 26.03.2008 р.; зараховано ДПІ в погашення зобов'язань з ПДВ по декларації з ПДВ №19688 від 20.05.2008р. на суму 8 872,52 грн.; платіжне доручення №83 від 29.01.2009 р. на суму 39 059,00 грн. призначення платежу - ПДВ за грудень 2008 року; зараховано ДПІ в погашення зобов'язань з ПДВ по декларації з ПДВ №19688 від 20.05.2008 р. на суму 1 260,42 грн. та зараховано ДПІ в погашення зобов'язань з ПДВ по декларації з ПДВ №21673 від 19.05.2008 р. на суму 20 059,00 грн.
Відповідно до пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Із змісту даних наявних матеріалів справи убачається, що податковим органом в порушення вищенаведених норм не враховані призначення сплачених позивачем коштів згідно платіжних доручень, а вказані кошти зараховані на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником сум ПДВ у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, через що правові підстави для застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій є відсутніми.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що податковим органом допущено порушення вимог закону в частині самостійного зарахування сплачених коштів в погашення минулої заборгованості, а не поточних зобов'язань.
Таким чином, враховуючи непідтвердження обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та підставним, а тому правомірно задоволений судом першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2011 року у справі №2а-3607/11/1370 за позовом Закритого акціонерного товариства «Галка-Дрогобич» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник