Справа: № 810/5211/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області про зобов"язання вчинити дії, -
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання подати висновок про повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань зі сплати єдиного податку за 2010 рік в розмірі 3 800,00 грн. відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Бориспільською об"єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено документальну виїзну планову перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 лютого 2012 року № 88/17-2275408918.
Перевіркою встановлено, що у IV кварталі 2009 року відбулося перевищення позивачем гранично допустимого рівня 500 000,00 грн. обсягу виручки від надання послуг за рік на 1154,49 грн. (без податку на додану вартість). У зв'язку з перевищенням граничного рівня обсягу виручки за 2009 рік, позивач мав перейти з 2010 року на загальну систему оподаткування та сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми перевищення у розмірі 173,17 грн.
Проте, позивач у 2010 році не перейшов на загальну систему оподаткування та продовжував перебувати на спрощеній системі оподаткування, не подаючи до податкового органу декларації про отримані доходи за 2010 - 2011 роки. У зв'язку з цим діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у 2010 та 2011 роках визначається на загальній системі оподаткування.
За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва", а саме: обсяг виручки від реалізації товару за 4 квартал 2009 року перевищив граничний обсяг 500 000,00 грн.
На думку позивача, оскільки він переведений на загальну систему оподаткування, то сума єдиного податку в розмірі 3800 грн. є помилковою та надмірно сплаченою.
ФОП ОСОБА_3 звернувся до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Київській області із заявою про повернення помилково та надмірно сплачених грошових зобов'язань з єдиного податку за 2010 рік в розмірі 3800 грн.
Разом з тим, листом від 22 березня 2013 року №512/Г/17 відповідач відмовив позивачу у поверненні вказаних грошових коштів з тих підстав, що у 2010 році позивач перебував на спрощений системі оподаткування та вважався платником єдиного податку.
Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо повернення надмірно сплачених коштів з єдиного податку за 2010 рік в розмірі 3800 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва" від 03 липня 1998 року №727/98, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується щодо фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст. 5 Указу №727/98, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Пунктом 4 Указу №727/98 передбачено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Згідно ст. 6 Указу №727/98, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у справі № 2а-3339/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до Бориспільської об"єднаної державної податкової інспекцією Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Так, у вищезазначеній справі № 2а-3339/12/1070 судом встановлено, що 01 січня 2009 року Бориспільською об"єднаною державною податковою інспекцією Київської області видано позивачу свідоцтво про сплату єдиного податку (на 2009 рік).
Матеріали справи свідчать, що 10 грудня 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.
У справі № 2а-3339/12/1070 судом встановлено, що 14 грудня 2009 року позивачу видано свідоцтво на 2010 рік.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перевищення позивачем гранично допустимого рівня 500 000,00 грн. обсягу виручки від надання послуг за 2009 рік на 1154,49 грн. відбулось 30 грудня 2009 року, тобто після видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік.
При цьому, у відповідності до положень Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва", позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (з I кварталу 2010 року) та починаючи з 2010 року повинен нараховувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності з чистого доходу згідно із нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Разом з тим, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування у 2010 році, позивач отримував дохід від підприємницької діяльності та звітувався як платник єдиного податку.
Аналогічного висновку дійшов Київський окружний адміністративний суд у вищевказаній постанові від 17 серпня 2012 року по справі № 2а-3339/12/1070, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума сплаченого єдиного податку за 2010 рік в розмірі 3800 грн. не є помилковою та надмірно сплаченою, оскільки позивач протягом 2010 року вважався платником єдиного податку, а тому підстави для повернення вказаної суми коштів відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги ФОМ ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання для виконання висновку про повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань зі сплати єдиного податку за 2010 рік в розмірі 3800 грн. відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та зобов'язання подати для виконання такий висновок.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.