16 жовтня 2014 рокусправа № 804/14305/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №804/14305/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства "Гірмаш" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013 р. № 0002831540 та від 04.07.2013 р. № 0002841540.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковий орган вийшов за межі повноважень, втрутившись при цьому у відносини між сторонами договору оренди. До Договорів оренди земельної ділянки від 05.02.02, за яким сума орендної плати на термін дії складає 21 002,40 грн., та від 05.02.02, за яким сума орендної плати складає 506 118,60 грн. не було внесено змін, а тому відповідачем безпідставно прийняті рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.07.13 №0002831540 про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 69 789,33 грн. за основним платежем та 34 894,67 грн. за штрафними санкціями. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку податкового органу оскаржуване податкове повідомлення рішення є обґрунтованим та законним, оскільки підставою для донарахування грошового зобов'язання було використання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а розмір сплати визначається відповідно до ст.. 288 ПК України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю позивача, за результатами якої складено акт від 10.06.13 №1514/15-4/30540229.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, а саме заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю за серпень - грудень 2012р. в розмірі 38 771,85 грн. та січень - квітень 2013р. в розмірі 31 017,48 грн., всього - 69 789,33 грн., а також не подання позивачем податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, граничний строк подання якої 20.02.13.
Висновок щодо визначення розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю ґрунтується на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації.
За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.07.2013р. № 0002831540, яким позивачу нараховані суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 69 789,33 грн. за основним платежем та 34 894,67 грн. за штрафними санкціями, та від 04.07.2013 р. № 0002841540 - за штрафною санкцією в розмірі 1 020 грн.
У ході розгляду справи, як зазначено в оскарженому рішенні суду першої інстанції , позивачем було визнано факт неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, граничний строк подання якої 20.02.2013.
Оскільки до позивача було застосовано штрафні санкції на аналогічне порушення - податкове повідомлення-рішення від 04.09.12 №0002381503, суд першої інстанції прийшов до висновку про рравомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій відповідно ч.2 п.120.1 ст.120 ПКУ в розмірі 1020 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2013 р. № 0002841540, та у задоволенні в цій частині позову відмовив.
В цій частині рішення суду позивачем не оскаржене, а відповідач не наводить в апеляційній скарзі будь-яких доводів незгоди в цій частині з рішенням суду, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013р. № 0002831540, яким позивачу нараховані суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в цій частині щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, зазначив, що при сплаті суми орендної плати за користування земельною ділянкою орендар має керуватися розміром орендної плати, визначеним у договорі оренди. Визначаючи в п.288.5 ст.288 ПК України граничні розміри орендної плати, законодавець все ж таки ж вказує на обов'язковість встановлення розміру у договорі оренди. Отже розмір орендної плати за землю, що підлягає сплаті, має дорівнювати розміру, встановленому в договорі оренди, а не в будь-якому іншому документі, в тому числі в рішенні контролюючого органу.
Колегія суду не погоджується з такими доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 20.12.2001р. № 3195 "Про надання земельних ділянок за адресою: вул. Прапорна, 1 в оренду Закритому акціонерному товариству „Гірмаш" (код ЄДРПОУ 30540229) по фактичному розміщенню адміністративно-виробничих будівель та споруд" отримав в оренду такі земельні ділянки: по вул. Прапорна, 6.1 загальною площею 1,0769 га. - Договір оренди від 07.02.2002р., строк дії до 20.12.2016р., зареєстрований у Державному реєстрі під № 1655 від 07.02.2002р.; по вул. Прапорна, 6.1 загальною площею 0,0426 га. - Договір оренди від 07.02.2002р., строк дії до 20.12.2016р., зареєстрований у Державному реєстрі під № 1656 від 07.02.2002р. (а.с.45-48, 50-53).
Відповідно до п.3.1. вказаних договорів, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 506 118,60 грн. та 21 002,40 грн., відповідно. Відповідно вимог п. 3.2. вказаних договорів, орендна плата сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку.
В суді першої інстанції представник позивача не заперечував факту несплати товариством орендної плати за вказані земельні ділянки в розмірі, встановленим зазначеними Договорами оренди, як і факт неподання податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, про що зазначено в судовому рішенні.
Відповідачем в основу розрахунку грошових зобов'язань з орендної плати за замелю покладені: - за земельну ділянку по вул. Прапорна, 6.1 загальною площею 1,0769 га: базова вартість одного квадратного метра землі у м. Дніпропетровську у 2010-201Зрр - 297,68, зональний коефіцієнт згідно Даних ДЗК про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку тати за землю від 28.05.2008р. № 3900 - 2,61, сукупний локальний коефіцієнт згідно Даних ДЗК від 28.05.2008р. № 39 - 0,89, коефіцієнт функціонального використання згідно Даних ДЗК від 28.05.2008р. № 3900 - 1,2, в результаті помноження яких отримана грошова оцінка земельної ділянки у рік в розмірі 8 935 869,01 грн., відповідно розмір земельного податку дорівнює 89 358,69 грн. (8 935 869,01 х 1% (ставка земельного податку), а середньомісячна сума - 7446,56 грн. (89 358,69 : 12 (місяців); - за земельну ділянку по вул. Прапорна, 6.1 загальною площею 0,0426 га: базова вартість одного квадратного метра землі у м. Дніпропетровську у 2010-201Зрр. - 297,68, зональний коефіцієнт згідно Даних ДЗК про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю від 28.05.2008р. № 3900 - 2,61, сукупний локальний коефіцієнт згідно Даних ДЗК від 28.05.2008р. № 3900 - 0,93, коефіцієнт функціонального використання згідно Даних ДЗК від 28.05.2008р. № 3900 - 1,2, в результаті помноження яких отримана грошова оцінка земельної ділянки у рік в розмірі 369 371,99 грн., відповідно розмір земельного податку за рік дорівнює 3693,72 грн. (369 371,99 х 1% (ставка земельного податку), а середньомісячна сума 307,81 грн. (3693,72 : 12 (місяців).
Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України.
Оскільки у відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок її нарахування та сплати регламентований положеннями Податкового кодексу України.
Тому, починаючи з 01.01.2011 року відносини, що виникають щодо сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності, регулюються приписами Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 271.1.1. п. 271.1. ст.. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до п. 274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
У відповідності зі ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Також вказаною нормою визначається розмір орендної плати який не може бути меншим ніж визначеним нормами ПК України.
Відповідно до п. 289.1. ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Враховуючи зазначені норми, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є загальнодержавним податком, який є обов'язковими до сплати на усій території України та контроль за сплатою якого покладено на податкові органи. Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки. Орендна плата (податок) визначається з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.
Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлює Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністрества будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11 "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 05 квітня 2006 року..
Відповідно до зазначеного Порядку, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Виходячи з того, що орендна плата за землю є загальнообов'язковим податком, який встановлюється відповідно до нормативної грошової оцінки, то відповідно правильний розрахунок нормативної грошової оцінки, на підставі якої сплачується такий податок, має ґрунтуватися виключно на вимогах податкового законодавства, а не на умовах договору, оскільки нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а відповідно її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Тобто, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, тому що є способом регулювання державою плати за користування землею, а тому не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов, в частині, що встановлюється в законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку його виконання.
Таким чином суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про визначення позивачу орендної плати за землю, та помилково прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013р. № 0002831540, яким позивачу нараховані суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №804/14305/13-а за позовом Закритого акціонерного товариства "Гірмаш" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.07.2013 №0002831540 та в цій частині у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі №804/14305/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2014року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак