ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
29 вересня 2014 року м. Київ № 826/14578/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О.
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
20 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
З позовних матеріалів вбачається, що в своєму повідомленні про кримінальне правопорушення від 23.04.2014 року, поданій до прокуратури міста Києва, позивач просив в термін 24 години внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати дорозслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України; вчинити передбачені законом дії щодо при ягніння винної особи до кримінальної відповідальності.
Листом прокуратури міста Києва від 30.04.2014 року №17/1/2-22820-14, зокрема, повідомлено, що прокуратурою міста Києва не встановлено будь-яких фактичних обставин, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюють поняття злочину, визначеного ст.11 Кримінального кодексу України. Зважаючи на викладене, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається.
Не погоджуючись з отриманою відповіддю позивач звернувся до суду з вимогами: визнати протиправними дії Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. щодо розгляду повідомлення про кримінальне правопорушення від ОСОБА_1 від 24.03.2014 року в порядку Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язати Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. розглянути повідомлення про кримінальне правопорушення від ОСОБА_1 від 24.03.2014 року, в порядку чинного кримінального процесуального законодавства України.
Згідно з п.п.4, 6 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У ч.1 ст.17 КАС України зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відтак, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно ст.104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п.2 ч.3 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
У Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначено наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
За статтею 97 КПК України (редакція КПК України на день винесення Конституційним судом України рішення) прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані: приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню (частина перша); не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю (частина друга); вжити всіх можливих і необхідних заходів реагування у зв'язку з такими заявами і повідомленнями (частини третя, четверта, п'ята).
У статтях 110, 234, 236 КПК України йдеться про оскарження в суді рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили уже під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.
Здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
20 листопада 2011 року набрав законної сили Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012р. №4651-VI, в статті 214 якого закріплено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (частина 1). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3).
Відповідно до частини 4 наведеної норми КПК України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин), слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України від 13.04.2012р. №4651-VI, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (частина 1 статті 304 КПК України від 13.04.2012р. №4651-VI).
В частині 1 статті 306 КПК України від 13.04.2012р. №4651-VI визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до позовної заяви позивач оскаржує дії Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. при розгляді заяви позивача про злочин. Така діяльність відповідача регламентована нормами Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012р. №4651-VI, яким визначаються також порядок і строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчих органів, в тому числі і дії по неналежному розгляді заяв про злочин.
Крім того, як вбачається з наданих позивачем матеріалів, слідчим суддею у справі №757/12338/14-к розглядалась по суті скарга ОСОБА_1 на дії Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. по розгляду заяви про злочин в порядку Закону України «Про звернення громадян» і надано правову оцінку вказаним діям і визнано їх правомірними.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.6 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Провадження у кримінальних справах, як частина судочинства в Україні здійснюється виключно у порядку, який встановлюється законом. Таким систематизованим законом, що визначає права і обов'язки учасників кримінально-процесуальних відносин і, таким чином, визначає порядок провадження у кримінальних справах, є Кримінальний процесуальний кодекс України.
Отже, зазначені вимоги позивача можуть бути вирішені в позасудовому та судовому провадженні в порядку кримінального судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Старшого слідчого другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Свінтановського С.О. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачу.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська