ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2014 року м. Київ № 826/15559/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомДержавної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Мастер»
про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках
06 жовтня 2014 року ДПІ у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Мастер» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 3 780,54 грн.
Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.
Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Дані положення кореспондуються з твердженнями зазначеними п.4.8 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 року за 1113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 року за №1909/22221 (далі по тексту - Порядок №1113).
Відповідно до п.4.6 Порядку №1113, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкової вимоги №162-15 від 31.10.2013 року - надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Податковим кодексом України та Порядком №1113.
Одночасно слід зазначити, що надана податковим органом копія квитанції №2306 від 31.10.2013 року не може бути визнана належним доказом направлення/вручення податкової вимоги №162-15 від 31.10.2013 року оскільки неможливо встановити дату вручення вказаної податкової вимоги платнику податків або повернення з відміткою пошти про неможливість вручення.
Крім того, позивачем не надано суду детальний розрахунок заборгованості відповідача із зазначенням підстав та періоду, за який утворився борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Мастер» зі сплати авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств.
Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду належних доказів направлення/вручення податкової вимоги №162-15 від 31.10.2013 року; детального розрахунку заборгованості відповідача із зазначенням підстав та періоду, за який утворився борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Мастер» зі сплати авансових внесків податку на прибуток приватних підприємств.
З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без руху.
2. Встановити позивачу семиденний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили у відповідності із вимогами статті 254 КАС України для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська