копія
17 жовтня 2014 р. Справа № 804/7654/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Данилов А.В. Фадєєв Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Інтерстройсервіс" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень
30.05.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року;
- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у стані до внесенні змін на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року;
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004092201 від 20.05.2014 року;
- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004112201 від 20.05.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» за період 2011 - 2013 роки, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Позивач зазначає, що ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» податкової дисципліни та не знаходження останніх за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголосив на те, що товар отриманий від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» товар був використаний у господарській діяльності позивача, що не заперечується відповідачем у акті перевірки, та підтверджується актами списання товарно-матеріальних цінностей.
Також позивач зазначає, що ТОВ «ІСК Житлопромбуд», перед яким у позивача існує кредиторська заборгованість, припинено як юридична особа 10.07.2012 року, а тому позивач повинен включити суму непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) до складу доходів у податковому періоді на який припадає ліквідація юридичної особи. Ліквідація ТОВ «ІСК Житлопромбуд» здійснена у 3 кварталі 2012 року, а не у 2 кварталі 2012 року як вказує відповідач у акті перевірки. Отже, відповідачем не вірно визначено квартал, у якому позивач повинен був відобразити суму безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ «ІСК Житлопромбуд».
Також позивач вказує на те, що по суб'єктам господарювання - ТОВ «Ніка-Світ», ПП «Дузер», ПП «Рембудкомплект-Плюс», ТОВ «Сімплекс буд», ТОВ «Блоксвіт», ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Укрпромтехзбут-Плюс», ТОВ «ЕДС-Інжинірінг», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «Модуль Стандарт», ТОВ «Лефта Плюс», ТОВ «ТД «Промтехстрой», ТОВ «Движущая сила», ТОВ «Віртек», ТОВ «Добробут», ТОВ «МС Девелопмент», ТОВ «Рітейл - Девелопмент», ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ «Южспецремонт», ТОВ «ВТФ «Аве Сан», ТОВ «Строй-Експрес», ТОВ «Криворіжіндустріалбуд», ТОВ «Самара-Люкс», ПАТ «Енергопромбуд», ТОВ «Альфа Буд», ТОВ «Укрторгбуд», ТОВ «ХССП Мегастрой ЛТД», ТОВ «Свис Фармаси», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Істрейд», ТОВ «Бантина», ТОВ Укрторгбуд» не визначено грошові зобов'язання у оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, однак в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкові зобов'язання та податковий кредит по вказаних суб'єктах змінено.
Ухвалою суду від 02.06.2014 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочинів укладених позивачем з ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» за період 2011 - 2013 роки, з наступних причин.
- правочини укладені ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» за період 2011 - 2013 роки визнані недійсними податковим органом;
- ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;
- позивачем не надано відповідачу під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» до позивача;
- ТОВ «ІСК Житлопромбуд», перед яким у позивача існує кредиторська заборгованість у розмірі 154 659,00, припинено як юридична особа у зв'язку з визнанням його банкрутом згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012 року № 29/5005/17186, а тому позивач повинен включити суми всю суму непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) до складу доходів у податковому періоді на який припадає набрання рішенням господарського суду законної сили. Рішення суду набрало законної сили у 2 кварталі 2012 року, а не у 3 кварталі 2012 року як вказує позивач у позовній заяві. Отже, відповідачем вірно визначено квартал, у якому позивач повинен був відобразити суму безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ «ІСК Житлопромбуд».
Також відповідач наголосив на тому, що по суб'єктам господарювання - ТОВ «Ніка-Світ», ПП «Дузер», ПП «Рембудкомплект-Плюс», ТОВ «Сімплекс буд», ТОВ «Блоксвіт», ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Укрпромтехзбут-Плюс», ТОВ «ЕДС-Інжинірінг», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «Модуль Стандарт», ТОВ «Лефта Плюс», ТОВ «ТД «Промтехстрой», ТОВ «Движущая сила», ТОВ «Віртек», ТОВ «Добробут», ТОВ «МС Девелопмент», ТОВ «Рітейл - Девелопмент», ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ «Южспецремонт», ТОВ «ВТФ «Аве Сан», ТОВ «Строй-Експрес», ТОВ «Криворіжіндустріалбуд», ТОВ «Самара-Люкс», ПАТ «Енергопромбуд», ТОВ «Альфа Буд», ТОВ «Укрторгбуд», ТОВ «ХССП Мегастрой ЛТД», ТОВ «Свис Фармаси», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Істрейд», ТОВ «Бантина», ТОВ Укрторгбуд» не визначено грошові зобов'язання за результатами перевірки та не винесено податкові повідомлення - рішення, однак в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкові зобов'язання та податковий кредит по вказаних суб'єктах змінено.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
З 11.03.2014 року по 14.04.2014 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року.
Перевіркою встановлено, що позивачем:
- занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 260 745,00 грн.;
- занижено ПДВ на суму 121 017,00 грн.;
- завищено валові витрати на суму 5 727 215,00 грн.;
- завищено валовий дохід на суму 15 087 210,00 грн.;
- завищено податковий кредит на суму 1 145 443,00 грн.
Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:
- правочини укладені ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» за період 2011 - 2013 роки визнані недійсними податковим органом;
- ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» не подає податкову звітність та не знаходиться за юридичною адресою;
- позивачем не надано відповідачу під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» до позивача;
- ТОВ «ІСК Житлопромбуд», перед яким у позивача існує кредиторська заборгованість у розмірі 154 659,00, припинено як юридична особа у зв'язку з визнанням його банкрутом згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012 року № 29/5005/17186, а тому позивач повинен включити суми всю суму непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) до складу доходів у податковому періоді на який припадає набрання рішенням господарського суду законної сили. Рішення суду набрало законної сили у 2 кварталі 2012 року, а не у 3 кварталі 2012 року як вказує позивач у позовній заяві. Отже, відповідачем вірно визначено квартал, у якому позивач повинен був відобразити суму безнадійної кредиторської заборгованості ТОВ «ІСК Житлопромбуд».
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу:
- податкове повідомлення - рішення форми «р» № 0004092201 від 20.05.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 181 525,50 грн., у т.ч. за основним платежем 121 017,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 60 508,50 грн.;
- податкове повідомлення - рішення форми «р» 0004112201 від 20.05.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 320 882,00грн., у т.ч. за основним платежем - 260 745,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 60 137,00 грн.
Одночасно судом на підставі пояснень представника відповідача встановлено, що останній по суб'єктам господарювання - ТОВ «Ніка-Світ», ПП «Дузер», ПП «Рембудкомплект-Плюс», ТОВ «Сімплекс буд», ТОВ «Блоксвіт», ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Укрпромтехзбут-Плюс», ТОВ «ЕДС-Інжинірінг», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «Модуль Стандарт», ТОВ «Лефта Плюс», ТОВ «ТД «Промтехстрой», ТОВ «Движущая сила», ТОВ «Віртек», ТОВ «Добробут», ТОВ «МС Девелопмент», ТОВ «Рітейл - Девелопмент», ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ «Южспецремонт», ТОВ «ВТФ «Аве Сан», ТОВ «Строй-Експрес», ТОВ «Криворіжіндустріалбуд», ТОВ «Самара-Люкс», ПАТ «Енергопромбуд», ТОВ «Альфа Буд», ТОВ «Укрторгбуд», ТОВ «ХССП Мегастрой ЛТД», ТОВ «Свис Фармаси», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Істрейд», ТОВ «Бантина», ТОВ Укрторгбуд» не визначив грошові зобов'язання за результатами перевірки та не виніс податкові повідомлення - рішення, однак в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» податкові зобов'язання та податковий кредит по вказаних суб'єктах змінено, що підтверджується роздруківкою з електронної бази даних.
Судом також встановлено, що позивач скористався процедурою адміністративного скарження податкових повідомлень - рішень, за результатами якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Щодо заявлених позовних вимог:
- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року;
- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у стані до внесенні змін на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року, то суд зазначає наступне.
Судом на підставі акту перевірки № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року встановлено, що позивач формував податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ на підставі господарських операцій з суб'єктами господарювання: ТОВ «Ніка-Світ», ПП «Дузер», ПП «Рембудкомплект-Плюс», ТОВ «Сімплекс буд», ТОВ «Блоксвіт», ТОВ «Стоун Девелопмент», ТОВ «Укрпромтехзбут-Плюс», ТОВ «ЕДС-Інжинірінг», ТОВ «Капіталінвест Груп», ТОВ «Модуль Стандарт», ТОВ «Лефта Плюс», ТОВ «ТД «Промтехстрой», ТОВ «Движущая сила», ТОВ «Віртек», ТОВ «Добробут», ТОВ «МС Девелопмент», ТОВ «Рітейл - Девелопмент», ТОВ «АТБ-Інвест», ТОВ «Южспецремонт», ТОВ «ВТФ «Аве Сан», ТОВ «Строй-Експрес», ТОВ «Криворіжіндустріалбуд», ТОВ «Самара-Люкс», ПАТ «Енергопромбуд», ТОВ «Альфа Буд», ТОВ «Укрторгбуд», ТОВ «ХССП Мегастрой ЛТД», ТОВ «Свис Фармаси», ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Істрейд», ТОВ «Бантина», ТОВ Укрторгбуд».
Судом на підставі пояснень відповідача та роздруківки з електронної бази даних автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» встановлено, що відповідач не визначив грошові зобов'язання за результатами перевірки та не виніс податкові повідомлення - рішення по вказаним вище суб'єктам господарювання, однак здійснив зміну (коригування) податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в електронній базі даних автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».
Суд зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Сама по собі здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12 (номер у ЄДРСР 29332909).
Суд звертає увагу на те, що самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самостійно позивачем шляхом подання декларації (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Аналогічну позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01.04.2014 року по справі № К/800/39683/13 (номер у ЄДРСР 38021607) та у постанові від 01.04.2014 року по справі № К/800/47935/13 (номер у ЄДРСР 38021663).
За вказаних обставин суд доходить до висновку про протиправність дій Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року без винесення податкового повідомлення - рішення та його узгодження.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у стані до внесенні змін на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року.
Суд частково не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року, у зв'язку з наступним.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна».
Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» за юридичною адресою.
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна».
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» ряд договорів поставки у спрощений спосіб згідно ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України шляхом прийняття до виконання замовлення.
У відповідності до умов вказаних договір ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» зобов'язувались поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався його оплатити.
Факт поставки ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» товару позивачу підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» виписали позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.
У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» на момент вчинення господарських операцій були чинними.
Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» були платниками ПДВ та вправі були виписувати податкові накладні.
Судом на підставі інформації з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» зареєстрована як юридична особа на момент здійснення з позивачем господарських операцій.
Позивачем не надано суду копій товарно-транспортних накладних, на підтвердження факту транспортування товару від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» до позивача.
Однак судом встановлено, що придбаний позивачем товар у ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» був використаний у власній господарській діяльності позивача. Даний факт підтверджується копіями актів списання товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у матеріалах справи. Також факт використання товарів отриманих позивачем від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» підтверджується і відповідачем у акті № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
У листі Міністества доходів і зборів України від 19.09.2013 № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 вказано про те, що «основаниями для формирования налогового кредита является наличие надлежащим образом оформленной налоговой накладной, таможенной декларации, заявления с жалобой на поставщика, поданного в соответствии с пунктом 201.10 статьи 201 Кодекса, бухгалтерской справки, составленной в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 Кодекса, или других документов, предусмотренных пунктом 201.11 статьи 201 Кодекса. Товарно-транспортная накладная не содержится в перечне документов, определяющих право на формирование налогового кредита».
У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.
На підставі викладеного судом відхиляються твердження відповідача про те, що відсутність товарно-транспортної накладної може свідчити про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та витрат, оскільки судом під час розгляду справи встановлено рух активів від ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна» до позивача.
За вказаних обставин судом встановлено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ІК Нова-лайт», ПП «Дузер», ТОВ «НСК», ТОВ «Нертіс-Україна», ТОВ «Фотомаг ком юей», ТОВ «Меблева компанія Україна».
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ІСК Житлопромбуд», то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у позивача існує кредиторська заборгованість перед ТОВ «ІСК Житлопромбуд» у сумі 154 659,04 грн. за договором підряду від 23.04.2010 року № 44/04.
Факт існування вказаної заборгованості підтверджується листом позивача від 07.07.2011 року № 45/2, який адресовано ТОВ «ІСК Житлопромбуд» та актом звірки станом на 07.07.2011 року, який підписано позивачем.
Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 30.09.2014 року встановлено, що 12.04.2012 року господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення № 29/5005/17186 про припинення юридичної особи, у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Вказане рішення внесено до ЄДРПОУ 10.07.2012 року, про що зроблений відповідних реєстраційний запис.
Згідно п.14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість це, зокрема, заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Відповідно до п.135.5.4 ст. 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів включаються вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Таким чином, якщо сума кредиторської заборгованості платника податків за неоплачені товари/послуги залишається не стягнутою після набрання законної сили судовим рішення, яким суб'єкта господарювання (кредитора) визнано банкрутом, то у податковому періоді, на який припадає набрання рішенням суду законної сили, такі товар/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податків повинен включити всю суму такого непогашеної кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області № 29/5005/17186 від 12.04.2012 року, набрало законної сили у 2 кварталі 2012 року, то позивач повинен відобразити суму кредиторської заборгованості у розмірі 154 659,04 грн. в якості доходу саме у 2 кварталі 2012 року, оскільки ТОВ «ІСК Житлопромбуд» визнано банкрутом саме у 2 кварталі 2012 року.
За вказаних обставин відповідачем вірно донараховано позивачу податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 32 478,00 грн. у 2 кварталі 2012 року.
Щодо застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції у розмірі 16 239,00 грн., то суд зазначає наступне.
Судом на підставі розрахунку податкових зобов'язань, що наданий відповідачем, встановлено, що розмір штрафної (фінансової санкції) становить 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання.
Згідно п.123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
У листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11 «Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства вчинені до 01.01.2011 року» вказано про те, що визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тобто повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.
У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень (наприклад, спочатку внаслідок виявлення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а згодом протягом 1095 днів через виявлення завищення суми бюджетного відшкодування) підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач до моменту складання Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року допустив заниження податку на прибуток приватних підприємств згідно Акту від 10.01.2014 року № 5/22-04/34918787 та податкового повідомлення - рішення від 28.01.2014 року № 0000492204. Вказані обставини відображено у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2014 року по справі № 804/2356/14
За вказаних обставин відповідач вірно застосував штрафні (фінансові) санкції 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання - 16 239,00 грн.
Одночасно суд не погоджується з донарахуванням відповідачем ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 25 777,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 12 888,00 грн. у зв'язку з визнанням кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «ІСК Житлопромбуд» безнадійною, оскільки Податковим кодексом України не передбачено корегування або зменшення суми ПДВ у зв'язку з визнанням кредиторської заборгованості безнадійною.
При списанні будь-якої заборгованості - як дебіторської, так і кредиторської - податок на додану вартість, обрахований в ціні придбання або продажу товарів/послуг, не коригується.
Судом встановлено на підставі пояснень відповідача, що останній не оспорює товарність операції позивача з ТОВ «ІСК Житлопромбуд».
Податковий кредит позивачем за господарською операцією з ТОВ «ІСК Житлопромбуд» сформовано на підставі податкової накладної № 3738 від 31.05.2010 року; роботи ТОВ «ІСК Житлопромбуд» для позивача виконані у повному обсязі, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт.
За вказаних обставин податкове повідомлення - рішення від 20.05.2014 року № 0004092201 є протиправним та підлягає скасуванню повністю.
Податкове повідомлення - рішення від 20.05.2014 року № 0004112201 є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 228 267,00 грн. та в частині суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43 898,00 грн.; в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач сплатив судовий збір у сумі 487,20 грн. за майнову вимогу та 73,08 грн. за немайнову вимогу.
Сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу за майнову вимоги становить: 14,77 грн.
4872,00грн. (сума судового збору, яка підлягає сплаті) - ((4872,00грн. (сума судового збору, яка підлягає сплаті) х 453 690,50 грн. (сума задоволених позовних вимог) : 502 407,50 грн. (сума заявлених позовних вимог) + 487,20 грн. (сума сплаченого судового збору).
Судовий збір за немайнову вимогу підлягає поверненню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2014 року № 0004092201.
Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.05.2014 року № 0004112201 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 228 267,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43 898,00 грн.
Визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення змін до показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року.
Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» (код ЄДРПОУ 34918787) в автоматизованій системі співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року у стані до внесенні змін на підставі Акту № 242/22-01/34918787 від 22.04.2014 року.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «ПП «Інтерстройсервіс» судовий збір у розмірі 87,85 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.10.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка