ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15970/14 01.10.14
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 18458,04 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Лазор А.І. - представник
від відповідача не з'явились
від третьої особине з'явились
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - «ПАТ «СК «Українська страхова група») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (надалі - «ПАТ «СК «Інкомстрах») про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 18458,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2809-13-00041 від 25.03.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована «ПАТ «СК «Інкомстрах» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1884507, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/15970/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 18.09.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 розгляд справи було відкладено на 01.10.2014.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 01.10.2014, з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.
За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим Головним управлінням регіональної статистики, та вказано у позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
25.03.2013 між ПАТ «СК «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2809-13-00041(надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Honda, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
23.07.2013 о 07 год 55 хв по пр-ту Палладіна - вул. Ф.Пушиної в м. Києві сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Honda, державний номер НОМЕР_1, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 13.1, 2.3б Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.08.2013 у справі №759/11547/13-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акта №ДККА-29407 від 04.09.2013, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеного вказаним актом, рахунку № КУЗ30001245/02414 від 24.07.2013 та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 18458,04 грн на поточний рахунок виконавця робіт ТОВ «Дункан Моторс», що підтверджується платіжним дорученням № 15849 від 05.09.2013.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПАТ «СК «Українська страхова група» перейшло в межах суми 18458,04 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із постанови Святошинського районного суду м. Києва від 08.08.2013 у справі №759/11547/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Honda, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1
Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ «СК «Інкомстрах» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1884507.
Вказаним договором (поліс № АЕ/1884507) передбачено, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.
Відповідно до рахунку № КУЗ30001245/02414 від 24.07.2013, виставленого виконавцем ремонтних робіт ТОВ «Дункан Моторс» (з урахуванням відповідної калькуляції до нього) фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1, склала 19108,04 грн, а позивачем виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 18458,04 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку виконаних робіт, зазначених у калькуляції № ДККА-29407 від 05.08.2013.
Нормами ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу. Звіт є обов'язковим у випадку наявності підстав для розрахунку коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_1 (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.
Судом також враховано, що у п. 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у п. 7.38 Методики вимог, однак сторонами не було надано доказів щодо існування вказаних обставин.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Листом № 363/12 від 26.11.2013, до якого було додано документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 18458,04 грн.
Враховуючи визначені полісом № АЕ/1884507 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на вимоги якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 18458,04 грн у строк до моменту звернення ПАТ «СК «Українська страхова група» до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «СК «Інкомстрах» на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» суми страхового відшкодування у розмірі 18458,04 грн.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м.Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 72, офіс 32 - 33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м.Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ.А, ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 18458 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн 04 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 14.10.2014
Суддя Ю.М. Смирнова