Справа № 201/12557/14-к
Провадження № - 1КП/201/528/2014
13 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040650003219 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 04.05.2012 року Луцьким міським судом Волинської області по ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільнився 29.08.2013 року
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 маючи незняту та непогашену судимість за злочин проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та у 2014 році знову став на шлях скоєння нового умисного злочину.
Так, він 05.09.2014 року приблизно о 19.00 годин, перебуваючи в ТЦ «Метро», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Запорізьке Шосе, 63, реалізовуючи раптово виниклий умисел на заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, проходячи між торгівельних рядів, вибрав собі предмет злочинного посягання, а саме: Суджук у кількості 1 шт. вартістю 23,36 гривень, печінка тріски у кількості 1 шт. вартістю 39,70 гривень, сир «Президент Єменталь» у кількості 1 шт. вартістю 118,99 гривень та сир «Клуб сиру» у кількості 1 шт. вартістю 25,90 гривень, після чого взяв вищевказаний товар та таємно поклав в різні кишені куртки, яка була одягнута на ньому.
В той же день, 05.09.2014 року о 19.00 години ОСОБА_4 , пішов до каси, тримаючи продукти харчування в кармані куртки, перетнув лінію касової зони, та почав виходити, підійшовши до виходу з ТЦ «Метро», де був затриманий охоронцями торгівельного центру. Тобто виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, намагався зникнути з місця скоєння злочину, проте довести свій злочинний умисел до кінця він не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки поблизу скоєння злочину був затриманий.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочин проти власності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи, що обвинувачений може стати на шлях виправлення без відбування покарання, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.
На підставі п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, два рази на місяць з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речовий доказ - DVD диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1