КС № 174/958/14-к
п/с № 1-кп/174/67/2014
15 жовтня 2014 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого- судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську кримінальне провадження №12013040150000234 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився в с.Варварівка Криничанського району Дніпропетровської області, освіта повна вища, не військовозобов'язаного, працює СК «Авангард», директор, мешкає АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, який народився с. Вільні Хутори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, освіта повна загальна середня, не військовозобов'язаного, пенсіонера, не працюючого, розлученого, на утримані має неповнолітню дитину, мешкає АДРЕСА_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 , раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_5 , 05.04.2013 року, близько 14 години 40 хвилин, рухаючись по вул. Степова м. Вільногірська Дніпропетровської області, на технічно справному автомобілі «ВАЗ 211340» державний знак НОМЕР_1 , який належить йому на підставі технічного паспорту НОМЕР_2 , від адміністративної будівлі ВГМК ПрАТ «Кримський Титан», вул. Степова, 1, м. Вільногірська, в напрямку перехрестя вул. Промислова м. Вільногірська Дніпропетровської області, в умовах необмеженої видимості, при денному освітлені, не доїжджаючи перехрестя вул. Промислової та вул. Степова м. Вільногірська, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, ігноруючи дорожній знак 2.1. ПДР України «Дати дорогу», рухаючись зі швидкістю 30 км/год., з лівої сторони від себе, побачив ОСОБА_6 , який рухався на мопеді «ACTIVE» разом з пасажиром ОСОБА_4 , прийняв міри до екстреного гальмування, однак зіткненню запобігти не зміг, результатом чого на відстані 6,9 м від правої межі проїжджої частини вул. Промислової, на перехресті вказаної вулиці з вул. Степова м. Вільногірськ, сталося зіткнення з водієм мопеда «ACTIVE» ОСОБА_6 .
В той же час, ОСОБА_6 , рухаючись по вул. Промислова м. Вільногірська Дніпропетровської області, на технічно справному мопеді ««ACTIVE»» без державного знаку, який належить йому на праві власності, від вул.Жовтнева в напрямку перехрестя з вул. Степова м. Вільногірська Дніпропетровської області, разом з пасажиром ОСОБА_4 , в умовах необмеженої видимості, при денному освітлені, не доїжджаючи перехрестя вул. Промислової та вул. Степова м. Вільногірська, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян та рухаючись зі швидкістю 25 км/год., з правої сторони від себе, побачив ОСОБА_5 , який рухався на автомобілі «ВАЗ 211340» державний знак НОМЕР_1 , однак не прийняв заходи до зменшення швидкості аж до зупинки мопеду «ACTIVE», в результаті чого зіткненню запобігти не зміг, результатом чого на відстані 6,9 м. від правої межі проїжджої частини вул. Промислової, на перехресті вказаної вулиці з вул. Степова м. Вільногірськ, стало зіткнення з водієм автомобіля «ВАЗ 211340» д. з. НОМЕР_1 Онищенко ОСОБА_7 .
Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив п.п. 1.3; 1.5, 2,3 «б», 16.11 та вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими :
1.3 "Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими";
1.5. "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків "
2.3 «б» "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі"
16.11 "На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху"
Дорожній знак:
2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Своїми діями ОСОБА_6 , грубо порушив п.п. 1.3; 1.5, 2.3 «б», 2.9 «в», 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
1.3 "Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими";
1.5. "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків ..."
2.3 «б» "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі" 2.9 «в» "Водієві забороняється: керувати транспортним засобом не зареєстрованим в Державтоінспекції..."
12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду.
Порушення ОСОБА_5 пункту 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «б» Правил дорожнього руху України та порушення ОСОБА_6 пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, призвели до даної дорожньо-транспортної пригоди , в результаті якої пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми судино-нервового пучка правої гомілки в нижній третині з двома ранами у вище вказаній ділянці, ушкодженням задньої малогомілкової артерії та розвитку пост травматичної невропатії правого великогомілкового нерву, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю і показав, що 05.04.2013 р., близько 14 год. 40 хв. рухався на належному йому автомобілі по вул.Степова. Приблизно на відстані 50 м побачив мопед під керуванням ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі, почав гальмувати, однак не розрахував гальмівний шлях і сталося зіткнення, внаслідок чого пасажир мопеду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається. Просить застосувати відносно нього Закон України «Про амністію у 2014 р.» і звільнити від відбування призначеного покарання по амністії.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю і показав, що 05.04.2013 р., близько 14 год. 40 хв. рухався по вул.Промислова в напрямку перехрестя з вул.Степова на належному йому мопеді з пасажиром ОСОБА_4 . Доїжджаючи до перехрестя побачив автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , побачив, що він гальмує, тому сам не гальмував, однак машину під керуванням ОСОБА_5 понесло по дорозі і сталося зіткнення, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження. Згоден з висновком експертизи про наявність в його діях порушень п. 12.3 ПДР України, у вчиненому щиро кається. Просить застосувати відносно нього Закон України «Про амністію у 2014 р.» і звільнити від відбування призначеного покарання по амністії.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 05.04.2013 р., близько 14 год. 40 хв. разом з ОСОБА_6 на належному останньому мопеді рухалися по вул. Промислова. Він знаходився в якості пасажира, їхали в сторону рудника. ОСОБА_6 зменшив швидкість перед «лежачим поліцейським», в цей час відчув удар, впав з мопеду та отримав ушкодження ноги. Моменту зіткнення не бачив. Перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні загалом близько 5 місяців. Обвинувачені надавали і надають йому матеріальну допомогу на лікування, тому будь-яких претензій до них не має, проти застосування амністії не заперечує.
Докази по справі в судовому засіданні досліджені згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються і суд вважає їх встановленими та доказаними у суді.
Таким чином, факти вчинення злочину обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знайшли своє підтвердження в суді, а дії кожного з них органом досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість вчиненого ними злочину, обставини, які пом'якшують їх покарання, особи обвинувачених.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин невеликої тяжкості з необережності.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відносить їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, є пенсіонером, має на утриманні неповнолітню дитину.
ОСОБА_5 за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце роботи та проживання, є інвалідом ІІІ групи по загальному захворюванню.
З врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді штрафу без застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
З врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_5 також можливо без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у вигляді штрафу без застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, 19 квітня 2014 року вступив в силу Закон України №1185-VII від 08.04.2014 року «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до п.п.«в», «г» ст.1 вказаного Закону, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років та особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
Згідно зі ст.14 вказаного Закону, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якого не позбавлений батьківських прав, вчинив до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» з необережності злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, просить застосувати відносно нього амністію, про що надав відповідну письмову заяву, тому клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 слід звільнити від відбування призначеного покарання внаслідок акту амністії.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 в установленому порядку визнано інвалідом третьої групи, він також вчинив до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» з необережності злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, просить застосувати відносно нього амністію, про що надав відповідну письмову заяву, тому клопотання обвинуваченого також підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання внаслідок акту амністії.
Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати на проведення судово- автотехнічної експертизи у розмірі 917 гривень 70 копійок, підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках на користь держави.
Речові докази по справі: автомобіль«ВАЗ 211340» державний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на збереженні у ОСОБА_5 - слід залишити останньому, мопед ««ACTIVE»» без державного знаку, який знаходиться на збереженні у ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.349, 368 , 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, п.п. «в», «г» ст.1, ст.ст. 8, 9, 14 Закону України «Про амністію у 2014 р.», суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами та звільнити від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 р.»
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами та звільнити від відбування покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 р.»
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення судово-автотехнічної експертизи у розмірі 458 гривень 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення судово-автотехнічної експертизи у розмірі 458 гривень 85 коп.
Речові докази по справі: автомобіль«ВАЗ 211340» державний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на збереженні у ОСОБА_5 - залишити останньому, мопед ««ACTIVE»» без державного знаку, який знаходиться на збереженні у ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 .
На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1