Справа № 748/1116/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/447/2014
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
10 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013260270001251, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2014 року, постановлений щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Любеч, Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
Вироком районного суду ОСОБА_6 визнано винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень та призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 311 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжним заходом обрано тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з 24 січня 2014 року.
На вирок місцевого суду обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу. Просить вирок скасувати в частині засудження її за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, а кримінальне провадження закрити. Вважає даний вирок суду не законним в силу не відповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність. Зазначила, що вона ніколи не займалась збутом психотропних речовин, однак сама періодично для себе виготовляла та вживала. Чому саме обвинувачують її у сбуті психотропних речовин вона не знає, але має догадки, які підтверджуються документами із справи, складеними працівниками міліції, що це діяльність її названої сестри - хрещеної матері - ОСОБА_9 , яка щоб себе захистити та вигородити називала себе її ім'ям. В матеріалах кримінального провадження є лист начальника СБНОН ЧРВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_10 від 13.12.2013 року, з тексту якого слідує, що особою, яка незаконно збувала психотропні речовини є саме вона - особа, яка зареєстрована та фактично мешкає по АДРЕСА_1 і що вона цим займається протягом значного часу. Свою вину за ч. 1 ст. 311 КК України вона не оскаржує і визнає. Дійсно вона для власних потреб виготовляла психотропні речовини із цією метою у неї вдома зберігались необхідні складові. Вона дійсно збирала для подальшого обміну шприці і про це вона говорила працівникам міліції та в суді. У неї є картка, яка видається особам, які можуть обмінювати використані шприци на нові.
При розгляді справи судом І інстанції встановлено, що ОСОБА_6 , попередньо незаконно виготовивши та зберігаючи в кв. АДРЕСА_2 , психотропну речовину амфетамін, 24 грудня 2013 року, близько 19 години, незаконно перевезла амфетамін на територію Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого по проспекту Миру в м. Чернігові, де незаконно збула за 120 грн. особі під вигаданими особистими даними ОСОБА_11 0,00089 г. амфетаміну.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , попередньо незаконно виготовивши та зберігаючи в кв. АДРЕСА_2 , психотропну речовину - амфетамін, 15 січня 2014 року, у вечірній час, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, про незаконне перевезення та збут психотропної речовини, передала останній вказану психотропну речовину, яку особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, у цей же день, близько 21 години, незаконно перевезла на територію Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого по проспекту Миру в м. Чернігові, де незаконно збула за 120 грн. ОСОБА_11 0,0110 г амфетаміну.
У подальшому, 15 січня 2014 року, у вечірній час, працівниками міліції, в ході проведення санкціонованого обшуку, за місцем мешкання ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 68,0 мл соляної кислоти, яка згідно з Постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", віднесена до списку 2 таблиці 4 "Прекурсори, стосовно яких встановлюється заходи контролю" і яку ОСОБА_6 незаконно зберігала за вищевказаною адресою.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307 КК України, не визнала, а визнала свою вину у незаконному зберіганні прекурсорів, що були виявлені під час обшуку за місцем її мешкання.
Заслухавши доповідача, прохання захисника і обвинуваченої задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора про її необґрунтованість, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів підстав для ії задоволення не знаходить.
Висновок місцевого суду про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні зазначених у вироку діянь відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами які узгоджуються між собою.
Зокрема процес купівлі продажу амфетаміну 25 грудня 2013 року було зафіксовано на відео з якого видно, що саме ОСОБА_6 виступала продавцем.
Умисні дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 КК України.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої не виявлено.
Призначене обвинуваченій покарання відповідає характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого нею, даним, що характеризують її особу і є справедливим, а тому підстав для зміни вироку місцевого суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4