06 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М.,
суддів: Висоцької В.С.,Мазур Л.М.,
Умнової О.В.,Фаловської І.М.,
розглянувши заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих, третя особа - ОСОБА_7, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У червні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих, в якому просила поновити її на посаді старшого майстра металогалантерейного цеху № 3 та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що наказом № 46-к від 22 травня 2008 року її незаконно, під час її перебування на лікарняному, переведено ученицею пресувальника виробів із пластмаси цеху № 4, а наказом № 47-к від 23 травня 2008 року відсторонено від роботи.
У січні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до того ж відповідача, в якому просила визнати недійсним наказ № 69-к від 08 липня 2008 року про переведення її з 23 травня 2008 року на іншу роботу, поновити її на посаді старшого майстра цеху № 3 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що за протестами прокурора накази № 46-к від 22 травня 2008 року та № 47-к від 23 травня 2008 року скасовано, проте вона отримала копію наказу № 69 від 08 липня 2008 року про переведення з 23 травня 2008 року на іншу роботу.
Ухвалою суду від 25 листопада 2009 року позови об'єднано в одне провадження.
У березні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що наказом від 24 грудня 2008 року № 120-к її було звільнено з роботи за прогул, незважаючи на те, що нею оскаржується наказ про переведення пресувальницею виробів із пластмаси, а звільнення відбулося через упереджене ставлення до неї з боку директора підприємства. Просила скасувати наказ від 24 грудня 2008 року № 120-к, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Ухвалою суду від 06 квітня 2010 року позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Скасовано наказ від 08 липня 2008 року № 69-к про переведення ОСОБА_6 з 23 травня 2008 року пресувальником виробів із пластмаси в цех № 4 та наказ від 24 грудня 2008 року № 120-к про звільнення з 24 грудня 2008 року за систематичні прогули без поважних причин. Поновлено ОСОБА_6 на посаді старшого майстра галантерейного цеху № 3 з 23 травня 2008 року, стягнуто з відповідача на користь позивачки 33 788 грн. 17 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу та 1 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць у розмірі 985 грн. допущено до негайного виконання.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року скасовано та залишено в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року в
частині скасування наказів Київського учбово-виробничого підприємства
№ 1 Українського товариства сліпих від 08 липня 2008 року № 69-к та
від 24 грудня 2008 року № 120-к, поновлення ОСОБА_6 на посаді старшого майстра галантерейного цеху № 3 Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих з 23 травня 2008 року, а також у частині допущення до негайного виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_6 на посаді старшого майстра галантерейного цеху № 3 Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих та стягнення заробітної плати в межах платежів за один місяць у розмірі 985 грн. Справу в іншій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2013 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року змінено в частині стягнення з Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих на користь ОСОБА_6 заробітної плати за час вимушеного прогулу. Зменшено розмір виплати з 33 788 грн. 17 коп. до 20 775 грн. 21 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 18 грудня 2013 року рішення апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2013 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено. Зменшено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих на користь ОСОБА_6, з 33 788,17 грн. до 22 876 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній справі за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва в інтересах ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2014 року на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У серпні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2014 року з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема пунктів 2, 4, 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на:
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 січня 2014 року в справі про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, якою касаційну скаргу відхилено, рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін;
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року в справі про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, якою касаційну скаргу відхилено, рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін;
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2014 року в справі про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, якою касаційну скаргу відхилено, рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін;
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року в справі про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, якою касаційну скаргу відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін;
· ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року в справі про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, якою касаційну скаргу відхилено, рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів залишено без змін.
Заява про перегляд судового рішення до суду надійшла разом із клопотанням про поновлення строку на її подання. На підставі ч. 3 ст. 356 ЦПК України клопотання підлягає задоволенню, а процесуальний строк поновленню, оскільки причини пропуску строку, вказані заявником, є поважними.
У допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Наведені заявником у вказаній заяві доводи є необґрунтованими, оскільки в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 січня 2014 року, 23 квітня 2014 року, від 26 березня 2014 року, від 23 квітня 2014 року та від 23 квітня 2014 року норми матеріального права, на які посилається заявник, застосовувались у справах, правовідносини в яких є подібними, однак фактичні обставини відрізняються від тих, що встановлені у даній цивільній справі.
Отже, заява заступника Генерального прокурора України про перегляд судових рішень не містить ознак, які згідно вимог ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Поновити заступнику Генерального прокурора України строк для подачі заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2014 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Київського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства сліпих, третя особа - ОСОБА_7, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2014 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.М. Колодійчук
Судді: В.С. Висоцька
Л.М. Мазур
О.В. Умнова
І.М. Фаловська