іменем україни
9 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Амеліна В.І., Гончара В.П., Савченко В.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» до ОСОБА_4, третя особа - Жовтневий районний відділ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, про визнання незаконним розпорядження, визнання таким, що втратив право на житло та виселення без надання іншого житлового приміщення, за касаційною скаргою державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2014 року,
У січні 2014 року державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» (далі - ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 листопада 2011 року відповідачу видано ордер на право зайняття житлової кімнати АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідач зайняв більшу площу, ніж була йому виділена та жодного дня в гуртожитку не проживав, просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження про надання відповідачу ордера та визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеною кімнатою, а також виселити відповідача без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2014 року, у задоволенні позову ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» відмовлено.
У касаційній скарзі ДП «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши обставини справи та давши належну оцінку наявним у справі доказам, обґрунтовано виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не проживав у спірному приміщенні понад шість місяців без поважних причин.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу державного підприємства «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.І. Амелін
В.П. Гончар
В.О. Савченко