іменем україни
9 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Амеліна В.І., Гончара В.П., Савченко В.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Харківський метрополітен» до ОСОБА_4 про визнання судді таким, що втратив право на безоплатне користування метрополітеном, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року,
У квітні 2014 року комунальне підприємство «Харківський метрополітен» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 9 квітня 2010 року за відповідачем визнано право на безоплатне користування метрополітеном, на виконання якого останньому видано технологічну картку для здійснення безоплатного проходу через автоматичні контрольно-пропускні пункти Харківського метрополітену. Посилаючись на введення в дію Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яким не передбачено право суддів на безоплатне користування на території України всіма видами транспорту, у тому числі і метрополітеном, просив суд визнати суддю ОСОБА_4 таким, що втратив право на безоплатне користування Харківським метрополітеном з 1 січня 2011 року.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано, що у ОСОБА_4 з 1 січня 2011 року припинено право на безоплатне користування Харківським метрополітеном з набранням чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та втратою з цієї дати чинності ч. 8 ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що із втратою чинності Закону України «Про статус суддів» припинено право суддів на безоплатне користування на території України усіма видами транспорту міського, приміського та місцевого сполучення, у тому числі метрополітеном.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладеного в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.І. Амелін
В.П. Гончар
В.О. Савченко