14.10.14р. Справа № 904/6808/14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційна компанія "Інтера", м. Павлоград
до публічного акціонерного товариство "Актабанк", м.Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Любімова І.В., довіреність №79 від 01.09.2014р., представник
Від відповідача: не з'явився
08.09.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційна компанія "Інтера" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява вмотивована тим, що 10.06.2011 року між ТОВ "Інформаційна компанія "Інтера" та ПАТ "АктаБанк" був укладений договір №в14-0029/Г/303523 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку. 01.08.2014 року позивачем надано відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті №3 для перерахування 10 657,35 доларів США на розрахунковий рахунок позивача № 26003501052100, відкритий в ПАТ "УкрСиббанк". Дане платіжне доручення відповідачем не виконано.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що у зв'язку із прийняттям рішення №90 від 16.09.2014р. про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк", та, з огляду на положення ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вимоги позивача задоволені бути не можуть.
09.10.2014р. від позивача надійшла заява про відмову від позову в повному обсязі та про припинення провадження у справі.
Суд відкладав розгляд справи з 22.09.2014р. на 14.10.2014р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який був присутній у судовому засіданні 14.10.2014р., господарський суд встановив наступне.
10.06.2011р. між публічним акціонерним товариством "Актабанк", м. Дніпропетровськ (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційна компанія "Інтера" (Клієнт) був укладений договір №В14-0029/Г/303523 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та або іноземній валюті для зберігання грошей для здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. На виконання умов зазначеного договору Банк відкрив позивачу поточний рахунок у доларах №26009001303523.
01.08.2014р. позивачем надано відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті №3 для перерахування 10 657,35доларів США на розрахунковий рахунок позивача, відкритий в ПАТ "УкрСиббанк".
Позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору щодо виконання платіжного доручення про перерахування грошових коштів в іноземній валюті на його рахунок, що і зумовило звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Як зазначено вище, 09.10.14р. від позивача надійшла заява про відмову від позову в повному обсязі та про припинення провадження у справі. Позивач послався на ті обставини, що відповідач добровільно частково виконав свої зобов'язання за договором №В14-0029/Г/303523 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку.
Заява про відмову від позовних вимог подана від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційна компанія "Інтера" підписана директором позивача Пасько М.М., підпис директора скріплений печаткою позивача.
Оскільки заявлена відмова від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, в силу наведеного вище та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч.3 ст. 80 ГПК України).
Заява позивача про відмову від позову містить клопотання про розподіл судових витрат по справі.
Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до р.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2014р. №7 у застосуванні цієї статті господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.
Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Враховуючи положення ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та керуючись ч. 3 ст. 80 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати у справі, які складаються з судового збору, суд відносить на позивача.
Керуючись п. 4 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Н.М. Євстигнеєва