09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/28756/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014року
у справі №806/7729/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм"
до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України,
Головного управління Державної казначейської служби України
у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування рішень, картки відмови,
стягнення 17 072,05 грн., -
В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" (далі по тексту ТОВ "Укрполіскорм") звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі по тексту Житомирська митниця, Митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, яким просило визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці від 08 липня 2013 року № 9/2/9/755 в частині залишення чинним рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2013 року №101060000/2013/300300/2, рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 02 квітня 2013 року № 101060000/2013/300300/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 квітня 2013 року №101060000/2013/00356. стягнути з Державного бюджету України митні платежі в загальному розмірі 17072,05 грн., в тому числі ввізне мито - 3991,67 грн. та податок на додану вартість - 13080,38 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі №806/7729/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 02 квітня 2013 року № 101060000/2013/300300/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 квітня 2013року №101060000/2013/00356. В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з часткової обґрунтованості позивачем своїх вимог, оскільки Житомирська митниця, відмовляючи ТОВ "Укрполіскорм" в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженими рішеннями, діяла з порушенням вимог законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Житомирська митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
ТОВ "Укрполіскорм" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Укрполіскорм" (покупцем) та компанією "Evonik Industriеs AG" (постачальником) укладено прямий контракт № 00005 від 25.01.2013 року, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує MetAMINO DL-Methionine feed grade, в кількості та за цінами зазначеними у інвойсах на кожну окрему партію товару.
На виконання умов вищезазначеного контракту ТОВ "Укрполіскорм" 02.04.2013року подано до Митниці митну декларацію №101060000/2013/005331 на митне оформлення товару кормова добавка DL-Methionine feed grade 99% (DL- метіонін кормової якості 99%) кормової якості, у вигляді білого кристалічного порошку хімічна формула (S)-2 аміно - 4 (метілтіо) бутанова кислота. Призначений для виробництва кормів для тварин, вагою нетто 20000 кг.
Загальна митна вартість товарів визначена позивачем на рівні 57000,00 Євро.
До декларації на підтвердження митної вартості товару подані наступні документи: контракт № 00005 від 25.01.2013 року, міжнародну автомобільну накладу, рахунок-фактуру (інвойс), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, сертифікат про походження товару, копію митної декларації країни відправлення, митну декларацію, специфікацію № 2.
На вимогу митного органу декларантом додатково надано для підтвердження заявленої митної вартості товару наступні документи: контракт № 00005 від 25.01.2013 року, специфікацію № 2 від 06.03.2013 року, інвойс від 22.03.2013 року № 72244625, товарно-транспортну накладну від 22.03.2013року б/н, експортну митну декларацію країни відправлення від 22.03.2013 року 13DE720673963990Е0, сертифікат походження від 14.03.2013 року № А 258037.
При перевірці правильності визначення митної вартості товарів Житомирською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300300/2 від 02.04.2013 року.
Відповідно до рішення про коригування митної вартості товару №101060000/2013/300300/2 від 02.04.2013 року, митним органом скориговано ціну товару з 57000,00 Євро (2,85 Євро за кг.) до 63000,00 Євро (3,15 Євро за кг.) та надано картку відмови в митному оформленні випуску товару № 101060000/2013/00456 від 02.04.2013року.
01.07.2013 року позивач звернувся до Житомирської митниці з листом №13-07-01:1 про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та в підтвердження до заявленої митної вартості.
За результатами розгляду поданих позивачем разом з заявою додаткових документів, митним органом листом від 08.07.2013 року № 9/2/9/755 відмовлено у визначенні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною господарської операції та залишено без змін оскаржуване рішення.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Судами встановлено, що ТОВ "Укрполіскорм" надано митниці для митного оформлення товару документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Документи містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару.
Згідно частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару.
Отже, висновок судів попередні інстанцій про порушення відповідачем вимог статті 53 Митного кодексу України та безпідставне зобов'язання позивача надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, є правомірними.
Судова колегія також звертає увагу, що в порушення вимог статті 266 МК України митний орган не навів обґрунтованих підстав для застосування саме резервного методу та порушив послідовність застосування методів визначення митної вартості товару.
Таким чином, рішення судів про задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України - відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі №806/7729/13-а - залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: