"30" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/31000/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Швець В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби України, Державної податкової служби в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиплати страхових сум у розмірі 31 710 грн., у зв'язку з встановленням інвалідності другої групи по захворюванню, пов'язаному з проходженням служби в органах податкової міліції та стягнення суми в розмірі 31710 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року залишено без змін.
Позивач, ОСОБА_4 не погодився з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року, звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Позивач проходив службу в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області на посаді начальника відділення організації боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у м. Маріуполі та з 31.08.2005р. був звільнений у відставку на пенсію за вислугу років.
17.10.2005р. позивачу було встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з походженням служби в органах внутрішніх справ, ступінь втрати професійної працездатності становить 70%.
20.06.2008 року між ДПА України та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» було укладено договір № 0291 про закупівлю послуг з обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби України.
16.07.2008р. Державна податкова адміністрація у Донецькій області направила голові правління ЗАТ «Брокбізнес» пакет документів співробітників податкової міліції органів державної податкової служби ДПА у Донецькій області, в т.ч. і позивача для перевірки та розгляду щодо виплат страхових сум при проведенні обов'язкового державного особистого страхування згідно договору від 20.06.2008р. № 0291, який був отриманий ЗАТ «Брокбізнес» 22.07.2008р. .
25.02.2009р. ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на адресу позивача направила лист про відмову у виплаті страхових сум.
Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки виплати страхової суми під час проходження служби в органах податкової міліції позивачу, Провадиться ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».
Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова міліція є спеціальним підрозділом по боротьбі з податковими правопорушеннями та діє у складі органів державної податкової служби України.
Статтею 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, - у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України «Про міліцію».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року статтю 23 Закону України «Про міліцію» було викладено в новій редакції та визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеню працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1994 року № 349 затверджено «Порядок та умови обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби»(далі - Порядок № 349), згідно якого страхові платежі сплачуються Державною податковою адміністрацією (далі - страхувальник) до 25 числа кожного місяця у розмірі 0,25 відсотків фонду оплати праці, включаючи встановлені чинним законодавством доплати та надбавки застрахованих минулого місяця. Облік надходжень страхових платежів і виплат страхових сум повинен вестися окремо від надходжень і виплат за іншими видами страхування. Витрати страховика на здійснення страхування становлять не більше 6 відсотків платежів. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати посадової особи за її останньою посадою. Проведення обов'язкового страхування здійснюється страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг і визначений за погодженням з страхувальником (п.3 Порядку).
Відповідно до Порядку № 349 виплата страхових сум проводиться не ДПА України, а страховиком, який одержав відповідну ліцензію.
Згідно п.п. 11, 12 Порядку № 349 для вирішення питання про виплату страхової суми у випадках передбачених пунктом 5 цього Порядку, застрахований або його спадкоємець оформляють у відповідному органі державної податкової служби та подають страховику заяву за встановленою формою (додаток N 2), а також пред'являють документ, що засвідчує особу. Крім цього подаються, у разі втрати застрахованим працездатності - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності, засвідчена в нотаріальному порядку.
Таким чином, саме на орган державної податкової служби покладено обов'язок щодо прийняття заяви від застрахованої особи, надання певних даних страховику, здійснення перерахунку страхових сум на рахунок страховика, як страхувальником, тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції», згідно якого виплати здійснюються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ. Назву і текст Порядку та умов після слів "працівник міліції" в усіх відмінках доповнено словами ", податкової міліції"; після слів "орган внутрішніх справ" в усіх відмінках і формах числа доповнено словами ", орган державної податкової служби" у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року № 386.
Враховуючи те, що спірні правовідносини між сторонами виникли до вищенаведених змін, то підлягає застосуванню Порядок № 349, прийнятий 03.06.1994р.
Відповідно до укладеного договору, страхувальником виплачується сума, якщо захворювання сталось під час виконання службових обов'язків.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані дії Державної податкової служби України, Державної податкової служби в Донецькій області мають цілком логічну послідовність і складаються із ряду фактів, які безперечно вказують на законність підстав для їх вчинення.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду попередніх інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
В.В. Швець