07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/225/14
А/800/135/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.
Бившевої Л.І.
Шипуліної Т.М.
за участю секретаря Титенко М.П.
за участю представників:
позивача:ОСОБА_1,
відповідача-1:Рахнянського Б.Ю.,
відповідача-2:Коржука І.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року
у справі № 875/225/14
за позовом ОСОБА_1
до Центральної виборчої комісії
ОСОБА_2
про визнання дій ОСОБА_2 щодо подання неправдивої інформації до Центральної виборчої комісії протиправними, скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 188,
ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Центральної виборчої комісії (надалі - Центральна виборча комісія, відповідач-1) та ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, відповідач-2), у якому просила визнати дії ОСОБА_2 щодо подання неправдивої інформації до Центральної виборчої комісії протиправними, скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 188.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» ОСОБА_2 зареєстровано кандидатом у народні депутати України, який балотується в одномандатному виборчому окрузі в порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Разом з тим, Центральною виборчою комісією не звернуто увагу на те, що ОСОБА_2 подано неправдиву інформацію в автобіографії, а саме останнім зазначено, що він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» (надалі - ТОВ «Бетон Комплекс») на посаді старшого працівника. Проте, відповідно до інформації, наданої ТОВ «Бетон Комплекс», ОСОБА_2 працював на підприємстві ТОВ «Бетон Комплекс» з 25 липня 2012 року на посаді арматурником арматурного цеху та звільнений 10 липня 2013 року за власним бажанням (ст. 38 Кодексу законів про працю України). Даний факт, на думку позивача, вводить в оману виборців, може вплинути на результати виборів та порушує приписи статті 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» в частині дотримання принципу рівності кандидатів у депутати.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України, як до суду апеляційної інстанції, із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким визнати дії ОСОБА_2 щодо подання неправдивої інформації до Центральної виборчої комісії протиправними, скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 188.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» містить неправдиві відомості щодо місця роботи та посади ОСОБА_2, що свідчить про неправомірність дій Центральної виборчої комісії під час реєстрації останнього кандидатом у народні депутати України.
У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі, а представники відповідачів заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2014 року ОСОБА_2 подано до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації його кандидатом в народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України, що призначені на 26 жовтня 2014 року, в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 188.
Вказані документи 25 вересня 2014 року, прийняті Центральною виборчою комісією, що підтверджено відповідною довідкою (а.с. 31).
Постановою Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» ОСОБА_2 зареєстровано кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 188 в порядку самовисування.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що виходячи з приписів частини другої статті 55 та статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», наданих ОСОБА_2 документів для реєстрації кандидатом у народні депутати, Центральна виборча комісія правомірно діяла при реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати по округу № 188 в порядку самовисування, оскільки підстав, передбачених Законом для відмови у реєстрації кандидата ОСОБА_2, у відповідача-1 не було.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Частиною першою статті 1 Закону України від 30.06.2004 № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (надалі - Закон України «Про Центральну виборчу комісію») Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Пунктом 6 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
За приписами частини 6 статті 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття документів, передбачених частинами першою або другою статті 55 цього Закону, приймає рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному окрузі або про відмову в його реєстрації.
Частиною другою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:
1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);
2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;
4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;
5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;
6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
Статтею 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» визначено, що Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:
1) порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті 52 цього Закону;
2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;
3) припинення громадянства України кандидата у депутати;
4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;
5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;
6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.
Як зазначалось вище, 25 вересня 2014 року Центральна виборча комісія розглянувши документи, подані ОСОБА_2, зареєструвала його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 188 в порядку самовисування, що засвідчено постановою Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року».
Під час прийняття оскаржуваної постанови Центральна виборча комісія керувалася статтями 9, 10, пунктом 9 частини другої статті 30, частиною третьою статті 52, частиною другою статті 55, частиною другою статті 56, частиною першою, шостою; сьомою статті 59, частиною дев'ятою - одинадцятою статті 107 Закону України «Про вибори народних депутатів України», статтями 11 - 13, пунктом 6 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», про що зазначено у самій постанові.
Підстав, передбачених статтею 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати ОСОБА_2, відповідачем-1 виявлено не було.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем-1 під час реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 188 в порядку самовисування, було виконано всі вимоги, які ставляться до Центральної виборчої комісії як колегіального державного органу, який наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів, та прийнято законну постанову № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року».
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості постанови Центральної виборчої комісії № 1335 від 29 вересня 2014 року «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» є правильними.
Відповідно до частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 177, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року у справі № 875/225/14 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна