"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/40641/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії щодо відмови управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області зарахувати ОСОБА_4 стаж роботи водія тролейбуса 3-го класу управління комунального господарства Мурманського міськвиконкому, що дає право на пільгову пенсію, з 04.06.1984 по 18.07.1986 рік в кратному обчисленні 1 рік за 1рік і 6 місяців. Зобов'язано зарахувати ОСОБА_4 до стажу вказаний трудовий стаж і призначити пенсію з 27.01.2011 року.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, позивач з 02.06.1980 року по 18.07.1986 року працював водієм тролейбуса 3 класу в тролейбусному управлінні м. Мурманськ. В січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому із заявою про призначення пільгової пенсії за вислугу років, на що отримав відмову у зв'язку з тим, що в позивача недостатньо стажу для призначення пільгової пенсії .
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що прийняте управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому рішення про відмову у призначенні пенсії і зарахуванні стажу роботи позивача у вказаний спірний період є протиправним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до п. «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагонних автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 22 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначених роботах не менше 12 років 6 місяців.
Згідно з пунктом 5 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. З трудової книжки позивача вбачається, що з 02.06.1980 року по 18.07.1986 року працював водієм тролейбуса 3 класу в тролейбусному управлінні м. Мурманськ. Як доказ своєї роботи позивачем також надано архівну довідку від 01.04.2011 року № 1293/1 видану Архівним відділом адміністрації м. Мурманська, яка підтверджує те, що управління комунального господарства Мурманського міськвиконкому в 1980-1986 роках знаходилось на території Мурманська.
Крім цього, в матеріалах справи міститься довідка від 31.06.2009 року № Л-1969 видана архівним відділом адміністрації м. Мурманська, відповідно до якої позивач працював в управлінні тролейбуса управління комунального господарства Мурманського міськвиконкому водієм тролейбуса 3 класу з 02.06.1980 року (наказ від 02.06.1980 року № К-161 п.1 про зарахування) по 18.07.1986 року (наказ від 09.07.1986 року № К-170 п. 13 про звільнення за власним бажанням).
З огляду на вище викладене пільговий стаж позивача становить 12 років 7 місяців, що підтверджується матеріалами справи, таким чином позивач має право на пільгову пенсію відповідно до п. з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Перелік районів Крайньої Півночі та порівняних до них місцевостей затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 №1029, у якому значиться м. Мурманськ.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: