"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/39249/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі № 263 від 28.11.2012 року "Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_4" скасовано. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області призначити ОСОБА_4 з 22 жовтня 2012 року пенсію за віком на умовах ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши при цьому стаж його роботи в якості робітника очисного вибою з повним робочим днем під землею в період з 03.12.1996 року по 23.02.1998 року в ТОВ "Карат", з 25.02.1998 року по 31.10.1998 року та з 11.02.1999 року по 15.04.1999 року в повному товаристві "Аргеліт", з 10.10.1999 року по 20.10.1999 року в ТОВ "Аргеліт", до пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку на умовах ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, що позивач 22.10.2012 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача № 263 від 28.11.2012 р. «Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_4», позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. В рішенні зазначено, що згідно наданих позивачем документів підтверджується пільговий стаж на підземних роботах лише 22 роки 09 місяців 19 днів. Не враховано до пільгового стажу період роботи позивача з 03.12.1996 року по 23.02.1998 року в ТОВ «Карат» та з 25.02.1998 року по 31.10.1998 року в ПТ «Аогеліт», у зв'язку з ненаданням позивачем уточнюючих довідок про фактичну зайнятість на зазначених підприємствах.
Згідно рішення відповідача від 28.11.2012 року, позивачу до пільгового стажу зараховано період роботи в ПТ «Аргеліт» з 01.11.1998 року по 15.04.1999 року в якості гірника очисного вибою підземного, та період роботи в ТОВ «Карат» з 02.08.1999 року по 20.10.1999 року в якості гірника очисного вибою підземного.
З трудової книжки позивача вбачається, що з 03.12.1996 по 23.02.1998 p.p. позивач працював гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті ТОВ "Карат", з 25.02.1998 року по 15.04.1999 року позивач працював в ПТ «Аргеліт» в якості гірника очисного вибою підземного з повним робочим днем, та з 02.08.1999 року по 20.10.1999 року позивач працював в ТОВ «Аргеліт» в якості гірника очисного вибою підземного з повним робочим днем.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пільговий трудовий стаж позивача, достатній для призначення йому пенсії на пільгових умовах, підтверджено трудовою книжкою, а тому вийшовши за межі позовних вимог на підстав ст. 11 КАС України, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, зобов'язав відповідача призначити позивачу пенсію з урахуванням неврахованого пільгового стажу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV і відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Професія позивача, а саме гірничий робітник очисного вибою відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162 (яка була чинна на час роботи позивача у спірний період), а саме: всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах - Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (п. «а» ч. 1).
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судами, трудовою книжкою позивача підтверджується його стаж роботи на посаді гірничого робітника очисного вибою, яка відноситься до Списку № 1, з зайнятістю повний робочий день в шахті у період роботи 03.12.1996 року по 23.02.1998 року, з 25.02.1998 року по 31.10.1998 року, з 11.02.1999 року по 15.04.1999 року та з 10.10.1999 року по 20.10.1999 року, що з урахуванням визнаного відповідачем пільгового стажу 22 роки 09 місяців 19 днів, дає право на призначення позивачу пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 травня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: