09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/24696/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року
у справі № 818/265/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шостхім"
до Сумської митниціМіндоходів
про скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шостхім" звернулось до суду з позовом до Сумської митниціМіндоходів,яким просило скасувати рішення Сумської митниці від 27 грудня 2013року № 8051500000/2013/000212/2 про коригування митної вартості товарів.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем безпідставно було збільшено митну вартість товарів в зв'язку із тим, що всі документи, які підтверджують вартість товару надані Сумській митниці, однак з посиланням на ст. 53 Митного кодексу відповідачем було повідомлено про необхідність надати додаткові документи, при цьому не мотивуючи підстав для їх надання. Вказане рішення Сумської митниці позивач вважає протиправним, прийнятим з порушенням норм Митного кодексу України, та просить його скасувати.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 818/265/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у зазначеній справі, позов задоволено.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Сумська митницяМіндоходів, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 8051500000/2013/000212/2, яким змінено митну вартість товару з заявленої ТОВ "Шостхім", діяла з порушенням вимог законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Сумська митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
ТОВ "Шостхім" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №805150000/2013/002175 від 24 грудня 2013року на товар "Діетиленгліколь марка А" виробник ВАТ "Нижнекамскнефтехим", відповідно до договору від 08 лютого 2013року №50021957 за ціною 38,5руб-кг (1,1684 дол/кг). Дана ціна товару була визначена згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №10 від 04 грудня 2013року.
Митна вартість товару заявлена позивачем за першим методом (за ціною договору).
Згідно інформації із автоматизованої системи аналізу та управління ризиків, посадовою особою митниці було проведено порівняльний аналіз заявленої митної вартості товарів з митною вартістю ідентичних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено самим позивачем 18 жовтня 2013року за митною декларацією №805150000/2013/001743 за рівнем митної вартості 42,4руб/кг (1,3217 дол/кг) та в зв'язку із цим прийнято спірне рішення.
ПідставоюСумської митниці для визначення митної вартості товару за другорядним методом стало ненадання декларантом додаткових документів, зокрема каталоги, прейскуранти, специфікації виробника товару, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджене оскаржене позивачем рішення Митниці, йому надано юридичну оцінку.
Згідно ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно дост. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України , зокрема ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України , визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України ).
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом, або уповноваженою ним особою, митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Судами першої та апеляційноїінстанції встановлено, що ціна на товар узгоджена між ВАТ "Нижнекамскнефтехим" та ТОВ "Шостхім" шляхом підписання додаткової угоди, а контрагент ТОВ "Шостхім" є виробником товару, ціни на продукцію якого встановлюються виключно виробником товару, при цьому вся інформація щодо формування ціни товару є конфіденційною інформацією контрагента.
Угодою від 08 лютого 2013року №50021957 підтверджується, що всі дані щодо найменування товару, якості товару, умови поставки, кількість визначена між сторонами, при цьому договором не передбачено надання специфікації товару, всі дані зазначені в угоді.
За вищенаведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що ТОВ "Шостхім" надано Сумській митниці Міндоходів для митного оформлення товару документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України. Документи містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували вартість товару.
Згідно частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, висновок судів попередні інстанцій про порушення відповідачем вимог статті 53 Митного кодексу України та безпідставне зобов'язання позивача надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, є правомірним.
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права.
Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів - відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 818/265/14 - залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді