"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/16881/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси
на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року
у справі № 711/10525/13-а
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси
до ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа: Приватне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Черкаського обласного управління ПАТ "Ощадний банк України"
про стягнення надлишково нарахованих коштів,-
В грудні 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси звернулося до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким просило суд зобов'язати відповідачів повернути кошти в сумі 538 грн. 10 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 711/10525/13-а, у відкритті провадження відмовлено.
Обґрунтовуючи свою правову позицію районний та апеляційний адміністративні суди виходили з відсутності підстав для розгляду позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач фактично оскаржує бездіяльність державної нотаріальної контори, що проявилась у відмові видати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Позовні вимоги стосуються захисту порушених прав, свобод та інтересів, що виникають із цивільних правовідносин.
Також слід звернути увагу, що згідно пункту 16.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», частина 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
Однак, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 14.02.2014 року пункт 16.2 був виключений.
Таким чином, на даний час спір в адміністративній справі не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За вищенаведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про неналежність даного спору до юрисдикції адміністративних судів та наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішеннях судів попередніх інстанцій, зазначені судові рішення ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі №711/10525/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: