02 жовтня 2014 року Справа № 7934/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.
за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління МВС України на Південно-Західній залізниці на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. у справі № 809/1683/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання частково протиправними та скасування наказів № 13 о/с від 17.01.2014 р. та № 75 о/с від 29.04.2014 р., -
30 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці у якому просив постановити рішення, яким визначити частково нечинним Наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75о/с від 29.04.2014р. «По особовому складу» в частині обчислення вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні 8 років б місяців 21 день, та зобов'язати Управління МВС України на Південно-Західній залізниці при визначенні розміру виплати одноразової грошової допомоги при звільненні врахувати вислугу років - 14 років б місяців 19 днів. Стягнути понесені судові витрати.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 13 о/с від 17.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці" в частині оголошення догани ОСОБА_1 та скасовано його.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до задоволених вимог стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати в розмірі 1050 грн. (одну тисячу п'ятдесят гривень).
Не погодившись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку та просить постановити рішення, яким скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. та задовольнити позов в повному обсязі.
Апелянт ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що на підставу відмови в позові в частині визнання нечинним Наказу Управління МВС України на Південно -Західній залізниці № 75о/с від 29.04.2014р. «По особовому складу», суд покликається на ч. б ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. Однак, судом при застосуванні даної норми права не враховано те, що згідно даної норми права, ч. б ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширюється на всіх осіб при повторному звільненні, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. В судовому засіданні встановлено ту обставину, що при попередньому звільненні з органів внутрішніх справ я набув права на грошову допомогу і не скористався цим правом. Дана обставина визнана самим відповідачем (про що зазначено в запереченні на позов). А згідно ч. З ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Тож, оскільки при первинному звільненні з органів внутрішніх справ я набув права на одноразову грошову допомогу, то я підпадаю під коло тих осіб, які становлять виняток згідно ч. б ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відповідно на мене дія даної норми права не поширюється. А за таких обставин, на мене поширюється дія ч.1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. А порядок обчислення вислуги років визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Згідно п. 2 ч. 1 Порядку встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Також не погодившись із постановою суду першої інстанції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014 по справі № 825/15/14/1703/14 в частині визнання протиправним наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці №13 о/с від 17.01.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці» в частині оголошення догани ОСОБА_1 та скасування її. Визнати збільшену правову допомогу ОСОБА_3 в сумі 2100 грн. таку як безпідставну.
Апелянт Управління МВС України на Південно-Західній залізниці свої вимоги мотивує тим, що 17.01.2014 виданий дисциплінарний наказ УМВС України № 13 о/с на ПЗЗ про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора міліції ОСОБА_1 у вигляді догани - за порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до п. 2.3. Інструкції за рішенням уповноваженого начальника службове розслідування може бути призначене за письмовим рапортом. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
У відповідності до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, начальник призначає службове розслідування.
15.01.2014 наказом № 15 призначено службове розслідування за зверненням ОСОБА_4
13.01.2014 до Управління надійшло повідомлення від ЧЧ МВС України про те, що колишньому працівнику Управління перешкоджають підписанням обхідного листа. Згідно з пунктом 5.4. Інструкції про порядок проведення службового розслідування, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладання дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу ОВС. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
У відповідності до абзацу 6 статті 14 Дисциплінарного статуту, про накладання дисциплінарного стягнення видається наказ.
17.01.2014 виданий наказ № 13 о/с про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбувалось з дотриманням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
Позивачем не було надано доказів, які б спростовували факти вчинення ним порушення дисципліни, які викладені в матеріалах службового розслідування, та Управлінням прийнято оскаржувані накази у відповідності до вимог Конституції України та законів України, в межах визначених повноважень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.08.1994 року по 20.09.2000 року проходив службу в УМВС України в Івано-Франківській області. Вислуга на день звільнення складала 6 років 1 місяць 19 днів.
З 28.11.2005 року по 30.04.2014 року повторно проходив службу в управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, що підтверджується записом в трудовій книжці.
29.04.2014 року Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75 о/с "По особовому складу" позивач звільнений у запас за п. 64 "в" (через обмежений стан здоров'я). Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає - 14 років 06 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні - 17 років 06 місяців 27 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Порядок обчислення вислуги років визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Згідно п. 2 ч. 1 Порядку встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до ч. 6 статті 9 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Суд першої інстанції при застосуванні вищенаведеної норми не врахував те, що відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач при попередньому звільненні не набув права на отримання відповідної грошової допомоги.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд 07.07.2014 року направив запит (а.с.98) начальнику відділу фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку УМВС України в Івано-Франківській області, де просив вказати чи при звільненні зі служби 21.09.2000 року ( Наказ № 131 від 21.09.2000 року) ОСОБА_1 отримував одноразову грошову допомогу.
Начальником відділу фінансового забезпечення і бухгалтерського обліку УМВС України в Івано-Франківській області 07.07.2014 року № 5/122 дано відповідь (а.с.99) у якій зазначається, що дані про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ в УМВС України в Івано-Франківській області відсутні.
Врахувавши вищенаведені аргументи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання частково незаконним наказу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75 о/с від 29.04.2014 року «По особовому складу» в частині обчислення вислуги років для одноразової грошової допомоги при звільненні 8 років 6 місяців 21 день, та зобов'язання Управління МВС України на Південно-Західній залізниці при визначенні розміру виплати одноразової грошової допомоги, при звільненні врахувати вислугу років - 14 років 6 місяців 19 днів підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуваючи на службі в управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці обіймав посаду інспектора, згодом старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дарниця.
13.01.2014 року колишній працівник міліції ОСОБА_5 подав рапорт до МВС України про те, що керівництво У МВС України на Південно-Західній залізниці штучно створює перепони для підписання обхідного листа, після звільнення з ОВС.
Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 15 від 15.01.2014 року призначено службове розслідування за цим зверненням.
17.01.2014 року начальник управління ОСОБА_6 затвердив висновок службового розслідування за зверненням ОСОБА_4.
За результатами службового розслідування позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який виразився в порушенні вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58.
Наказом Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 13 о/с від 17.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці" ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до положень ст.. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013 року (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.2.1 Інструкції, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема, одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.
Згідно пункту 6.2.2 Інструкції, виконавець (голова, член комісії) зобов'язаний: дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.
Врахувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що при проведенні службового розслідування були порушені права ОСОБА_1, які визначені відповідно пунктом 6.3. Інструкції.
Так особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України ( далі - РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування має право:
- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, не був повідомлений про проведення службового розслідування стосовно нього, не був ознайомлений з висновком службового розслідування і не скористався своїми правами передбаченими Інструкцією. Тому службове розслідування проведено в порушення вимог Інструкції, внаслідок чого наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 13 о/с від 17.01.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Управління МВС України на Південно-Західній залізниці" в частині оголошення догани ОСОБА_1 є протиправним.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. ст. 160, 195, ст. 198, ст. 202, ст. 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційні скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляційну скаргу Управління МВС України на Південно-Західній залізниці залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2014р. у справі № 809/1683/14 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову скасувати. Прийняти нову постанову, якою визнати частково незаконним наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 75 о/с від 29.04.2014 року»По особовому складу» в частині обчислення вислуги років для одноразової грошової допомоги при звільненні 8 років б місяців 21 день, та зобов'язати Управління МВС України на Південно-Західній залізниці при визначенні розміру виплати одноразової грошової допомоги при звільненні врахувати вислугу років - 14 років б місяців 19 днів. В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: І.В. Глушко
О.О. Большакова
Повний текст постанови складений 07 жовтня 2014 року.