73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
06.02.2007 Справа № 9/180-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іліс"
за участі представників:
прокуратури -Павленко І.В. (прокурор відділу прокуратури Херсонської області),
від позивача - Шевченко К.В. (представник за дорученням),
від відповідача -не з'явився,
про стягнення 3624,05 грн.,
Відповідно до тексту позовної заяви заявлені прокурором вимоги ґрунтуються на наявності податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 3624,05 грн. відповідно до першої податкової вимоги № 1/1319 від 6 липня 2004 року та другої податкової вимоги № 2/1724 від 3 вересня 2004 року
Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на факт скасування вказаних вимог рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 7/33-О-05 від 31 січня 2005 року, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду згідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 13 травня 2005 року.
Розгляд справи розпочато в судовому засіданні, що відбулися 17 червня 2005 року та 6 лютого 2007 року. При цьому в період з 17 червня 2005 року по 24 січня 2007 року провадження у справі було зупинено з підстав, викладених у відповідній ухвалі.
Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України.
З матеріалів справи слідує, що відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 18 лютого 1997 року Херсонським міськвиконкомом, у зв'язку з чим його взято позивачем на податковий облік.
Являючись платником податку на додану вартість відповідач надавав до позивача податкову звітність з цього виду податку.
За обліковими даними позивача за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 3624,05 грн, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача направлені відповідні податкові вимоги про сплату заборгованості, а саме, перша податкова вимога на суму 948,88 грн № 1/1319 від 6 липня 2004 року та друга податкова вимога №2/1724 від 3 вересня 2004 року на суму 3624,05 грн.
Проте рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 7/33-О-05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Іліс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними цих вимог позовні вимоги задоволенні, у зв'язку з чим судом визнано недійсними першу податкову вимогу на суму 948,88 грн № 1/1319 від 6 липня 2004 року та другу податкову вимогу №2/1724 від 3 вересня 2004 року на суму 3624,05 грн.
Дане рішення набрало законної сили після апеляційного перегляду Запорізьким апеляційним господарським судом, що вбачається з відповідної постанови від 13 травня 2005 року.
Згідно до частини 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки, а згідно до положень статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. За змістом підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку прокурор посилається на факт донарахування вказаної суми податку за названими вище податковими вимогами, хоча на даний час вони визнані недійсними, а тому правових підстав для стягнення з відповідача 3624,05 грн. не існує, оскільки не існує податкової заборгованості відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 58-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
1.В задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови -6 лютого 2007 року.
Суддя М.К. Закурін