Справа № 577/4842/13-к
Провадження № 1-кп/577/13/14
24 березня 2014 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
законного представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотоп кримінальне провадження за №12013200080001099 від 06 травня 2013 року по обвинуваченню : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого 1) 06 квітня 1995 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 81 ч. 3, 45 КК України до 1 року позбавлення волі; 2) 23 квітня 1996 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 140 ч. 2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 22 серпня 2000 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 81 ч. 3, 140 ч.2, 140 ч.3, 42 КК України до 6 років позбавлення волі; 4) 10 листопада 2006 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 187 ч. 3, 69, 71 КК України до 4 років позбавлення волі,-
- який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-
Встановив :
Обвинувачений ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в квітні 2013 року в м. Конотоп Сумської області відкрито викрали чуже майно повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Злочин було скоєно при таких обставинах:
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимий за ст. 187 КК України, разом з ОСОБА_7 , який засуджений Конотопським міськрайонним судом 10 грудня 2013 року за ст. 309 ч.1, ст.186 ч.2 КК України , 8 квітня 2013 близько 16 год. перебуваючи на вул.Пушкіна в м. Конотоп, зустріли знайому ОСОБА_8 , у якої був мобільний телефон і вона слухала музику з нього . ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , попередньо домовившись між собою, вирішили заволодіти телефоном ОСОБА_8 . З цією метою, розраховуючи на те, що ОСОБА_8 - молода дівчина і не буде чинити їм опір, ОСОБА_4 , попросив у потерпілої телефон зателефонувати, а, коли остання його дістала з кишені, ОСОБА_7 вихопив мобільний телефон «Нокіа 2600», вартість якого згідно висновку експерта № 281 від 16.05.2013 року становить 165 гривень з картою пам'яті 2Гб, вартістю 60 гривень з рук ОСОБА_8 і вони удвох, незважаючи на вимоги ОСОБА_8 повернути їй телефон, відштовхнули її і покинули місце вчинення злочину, маючи намір розпорядитися викраденим у власних цілях. В результаті цих протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_8 заподіяно матеріальних збитків на суму 225 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що дійсно, коли 8 квітня 2013 року близько 16 години перебував разом з ОСОБА_7 на вул. Пушкіна в м. Конотоп, то зустріли ОСОБА_8 попросили грошей для похмілля, дівчина відмовила дати грошей, тоді він запитав, чи є в ОСОБА_8 телефон ,і коли вона сказала, що так, то він попросив зателефонувати, хоча при цьому мав власний телефон , а в цей час ОСОБА_7 вихопив телефон з рук потерпілої. Телефон потерпілої потрібен був, щоб його відібрати. Перший тиждень телефон знаходився у ОСОБА_7 , а потім він забрав телефон собі і пізніше він мав намір телефон повернути ОСОБА_9 . До нього на вулиці також звертався ОСОБА_10 і пропонував повернути ОСОБА_9 телефон, але він не встиг і телефон відібрали працівники міліції. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що 8 квітня 2013 року близько 16 години йшла по вул.Пушкіна, що в м. Конотопі , до себе додому. До неї підійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і почали просити грошей, щоб похмелитися. Вона відповіла, що має 12 гривень і пішла звідти . Вони її наздогнали і ОСОБА_12 запитав, чи не має вона мобільного телефону, на що вона відповіла, що так і він попросив зателефонувати. Коли вона дістала телефон, ОСОБА_11 вихопив його і, подивившись на телефон, поклав його до кишені. Вона почала просити повернути телефон, однак ОСОБА_11 їй порекомендував забути про телефон і вони почали віддалятися від неї. Розуміючи, що телефон їй не збираються повертати, вона підійшла до цих чоловіків і намагалася забрати телефон, однак ОСОБА_11 схопив її за руку , а ОСОБА_12 вдарив у лобну частину голови і вона впала. Грабіжники пішли у своїх справах далі по вулиці. Невдовзі після цієї події її за сімейними обставинами помістили у притулок, тому вона не мала змоги звернутися в міліцію з заявою про пограбування. Про те, що з нею трапилося, вона в той же день розповіла бабусі , а пізніше ОСОБА_13 . Телефон їй повернули працівники міліції. Він був у неробочому стані і пошкоджений. При призначенні покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена : визнанням обвинуваченим своєї вини , показаннями потерпілої, висновком експерта.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 узгоджуються з обставинами, викладеними у обвинуваченні і ним не оспорюються.
Згідно висновку експертизи №281 від16.05.2013 року загальна вартість викраденого мобільного телефону «Нокіа 2600» та карти пам'яті об'ємом 2Гб, може становити 225 гривень (а.с.34-37).
Таким чином, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 немає.
Обставиною, що пом”якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире розкаяння у вчиненому злочині.
Враховуючи вищевказані обставини, обставини справи, а також відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов”язані з посяганням на особисту власність,суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства. і йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі, як і передбачено санкцією ст.. 186 ч.2 КК України. Однак, враховуючи, що в результаті вчиненого злочину не настало тяжких наслідків, а також думку потерпілої яка при визначенні покарання покладається на розсуд суду, але не наполягає на суворій мірі покарання, суд вважає за можливе, призначивши покарання за ст. 186 ч.2 КК України, визначити його у мінімальному розмірі.
Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов”язані із залученням експерта.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України,
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою . Строк відбуття покарання рахувати з 06 березня 2014 року з 7 години 10 хвилин, тобто з часу затримання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов”язані із залученням експерта в сумі 73 гривні 35 копійок .
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1