Номер провадження: 22-ц/785/6896/14
Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І.
Доповідач Виноградова Л. Є.
26.09.2014 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.
суддів Кононенко Н.А.,
Сегеди С.М.,
при секретарі Феленко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів за участь у витратах на управління, утримання та збереження спільної власності за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року, -
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, вказуючи, що 17 грудня 2008 року Суворовським районним судом м. Одеси було прийнято судове рішення по справі № 2-1482/08, відповідно до якого позивач має право власності після смерті її сина на 1/6 частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Також, відповідно до данного судового рішення за відповідачами визнавалось право власності по 1/6 частині квартири за кожним за вказаною адресою. Інші частини квартири в розмірі 2/8 частини належать позивачу. Відповідно документам МБТІ, не дивлячись на те, що позивачка та ОСОБА_4 є власниками квартири, що знаходиться за вказаною адресою, фактичне управління, утримання, зберігання спільної власності здійснює виключно позивачка. 11 березня 2013 року начальником дільниці №7 КП ЖБК «Пересипський» було видано ОСОБА_3 довідку № 219 про те, що вона з грудня 2008 року по березень 2013 року сплатила за утримання будинків та прибудинкових територій 1741,20 грн.. Відповідно до витягу з реєстру нарахувань та оплат КП «Теплопостачання міста Одеси» за розрахунковим рахунком № НОМЕР_1 за використання комунальних послуг з січня 2008 року по березень 2013 року було сплачено 2560,01 грн., а заборгованість по сплаті складає на березень 2013 року 1721 грн.. Факт того, що в квартирі проживає тільки позивачка, а також факт того, що квартиру необхідно ремонтувати, підтверджується актом старшого майстра дільниці № 1 ОСОБА_6 та майстра ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також актом майстра дільниці № 7 ОСОБА_9 та майстра по тех. ремонтам ОСОБА_10 З урахуванням матеріального стану позивача, ремонт здійснюється протягом певного періоду часу. Вартість послуг з перевезенням матеріалів, а також надання ремонтних робіт, складає - 9864 грн..
Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідачів в рівних частках на свою користь - 15886, 20 грн..
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_3 посилалася на те, що вона самостійно з січня 2008 року по березень 2013 рік сплатила на утримання АДРЕСА_2 - 2560, 01 грн., 07 листопада 2010 року нею укладено договір з фірмою «Экспресс - окна» на заміну вікна в кухні на вікно з металопластикового матеріалу на суму 2500 грн., тому відповідачі повинні повернути їй частину грошей, як співвласники квартири , яким належить 1/3 частини цієї квартири.
Але ці доводи не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
З рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 січня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання утримання, відшкодування моральної шкоди, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за користування майном вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобов'язав суд утримувати по 1/6 частини АДРЕСА_1, яке відповідачами виконується. Тобто відповідачі сплачують та сплатили заборгованість за утримання АДРЕСА_1 (а.с. 46-50).
Що стосується оплати за вікно з металопластикового матеріалу, то договір на встановлення згідно договору між фірмою «Экспресс - окно» та ОСОБА_3 укладений 07 листопада 2010 року, оплата здійснена в той же час. Між тим, згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, позов ОСОБА_3 пред'явлений з пропуском встановленого законом три річного строку - 07 березня 2014 року (а.с. 1).
Крім того, ОСОБА_3 просила стягнути згідно акту від 13 травня 2010 року майбутні витрати в розмірі 2500 грн.
Але ОСОБА_3 не вказує, чи проведений ремонт на цю суму, а з накладних від 20 червня 2000 року на суму 420 грн., від 20 червня 2010 року на суму 450 грн. не можливо встановити який будівельний матеріал та ким по цьому чеку був придбаний (а.с. 5,8,9).
Доводи апеляційної скарги про те,що суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_3 платила за комунальні послуги за всю квартиру не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки ці доводи спростовуються наданими відповідачами квитанціями (а.с. 46-50).
Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, до того ж згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді Л.Є. Виноградова
Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда