Справа № 577/781/14-к
Провадження № 1-кп/577/93/14
07 серпня 2014 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю : прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження №12014200080002443 від 04 грудня 2013 року
по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тростянець Сумської області, громадянина України українця, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого : 1) 06 грудня 1985 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 215-3 ч.2 КК України до 2 років вправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку у дохід держави; 2) 16 грудня 1988 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 206 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 05 липня 1993 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 196-1 ч.1 КК України до 2 років вправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку у дохід держави; 4) 20 січня 1995 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 229-6 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі; 5) 21 січня 1998 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 141 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 6) 11 березня 2001року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 206 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; 7) 15 лютого 2006року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 296 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі;8)12 травня 2010 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі; 9) 14 липня 2011року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст.186 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт; 10) 22 серпня 2011 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 190 ч.2 КК України до 1 року 10 днів обмеження волі; 11) 22 грудня 2011 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років обмеження волі
в скоєнні злочину, передбаченого ст.390 ч.1 КК України,
Встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи засудженим 22 грудня 2011 року Тростянецьким районним судом Сумської області до чотирьох років обмеження волі і, відбуваючи покарання з 28 січня 2012 року у Конотопському виправному центрі №130, ухилявся від відбування покарання, а саме систематично порушував встановлені правила проживання.
Злочин скоєно за наступних обставин .
Згідно з п.29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 25.12.2003 року № 275, (далі ПВР УВП) засуджений зобов”язаний :
- суворо дотримуватися норм розпорядку дня установи. Розпорядком дня засуджених, затверджених начальником Конотопського ВЦ-130 ,встановлено підйом о 6.00 год., фізичну зарядку з 6.10 год. до 6.25 год, ранкову перевірку засуджених з 7 -40 до 8-00 год, вечірню перевірку з 20-00 до 20-30 ;
- дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці;
- сумлінно ставитися до праці . Розпорядком дня засуджених, затверджених начальником Конотопського ВЦ-130 , встановлено першу робочу зміну з 8.30 год. до 17.00 год. з перервою на обід з 12-40 до 13-40.
- засудженим забороняється мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, установлені переліком (додатком до цих Правил) і заборонені для використання в установах, а саме радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів(мобільні телефони, пейджери тощо).
ОСОБА_4 , будучи ознайомленим з вищезазначеними правилами проживання засуджених, в період з 31 березня 2012 року до 07 листопада 2013 року систематично порушував встановлені правила проживання , скоївши 9 грубих порушень.
Так,
- 31 березня 2012 року обвинувачений ОСОБА_4 в денний час з невідомих причин перебував у розташуванні дільниці карантину, діагностики і розподілу, де протягом 2- тижнів перебувають новоприбувші засуджені, а інші засуджені на мають права перебувати у зазначеній дільниці. Після зробленого йому зауваження почав сперечатися, висловлюватися брутально у відношенні співробітників установи, чим створив конфліктну ситуацію, за що його було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 10 діб (постанова від 31.03.2012 року);
- 07 серпня 2012 року обвинувачений ОСОБА_4 в денний час без поважної причини не вийшов на роботу у виробничу зону установи, за що ОСОБА_4 правами начальника установи згідно постанови від 13.08.2012 року було оголошено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»;
- 27 серпня 2012 року обвинувачений ОСОБА_4 , вдень,після прибуття з лікування в Конотопській ЦРЛ, заважав проведенню огляду особистих речей, висловлювався брутальною лайкою в адресу співробітників установи, чим створив конфліктну ситуацію, за що його згідно постанови начальника установи від 27.08.2012 року було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 10 діб;
-13 лютого 2013 року о 6 год. 10 хв . обвинувачений ОСОБА_4 без поважної причини не вийшов на ранкову фізичну зарядку та на зроблене йому зауваження почав висловлювати невдоволення, за що згідно постанови від 14.02.2013 року було оголошено дисциплінарне стягнення «Сувора догана»;
- 22 лютого 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 6 год. 10 хв . до 6 год. 25 хв ., під час проведення ранкової фізичної зарядки, знаходився в місці для паління, на зроблене зауваження бути присутнім на ранковій зарядці не відреагував та намагався створити конфліктну ситуацію з представниками адміністрації, за що його згідно постанови начальника установи від 26.02.2013 року було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 5 діб ;
-29 березня 2013 року зранку обвинувачений ОСОБА_4 без поважної причини не вийшов на роботу у виробничу зону за що його згідно постанови начальника установи від 05.04.2013 року було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 10 діб ;
-15 липня 2013 року в денний час обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на виробничій дільниці, категорично відмовився виконувати змінене завдання майстра виробничої дільниці, за що його згідно постанови начальника установи від 15.07.2013 року було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 10 діб ;
-04 листопада 2013 року о 20 год обвинувачений ОСОБА_4 без поважної причини не вийшов на вечірню перевірку засуджених, за що його згідно постанови начальника установи від 06.11.2013 року було поміщено до дисциплінарного ізолятору строком на 3 доби ;
-07 листопада 2013 року обвинувачений ОСОБА_4 , відбуваючи стягнення у виді поміщення до ДІЗО на 3 доби, під час проведення працівниками установи огляду в камері дисциплінарного ізолятору, висловлював невдоволення щодо проведення огляду камери та намагався створити конфліктну ситуацію з представниками адміністрації, за що йому правами заступника начальника установи було оголошено дисциплінарне стягнення «Догана» (постанова від 16.11.2013 р.).
Своїми діями ОСОБА_4 порушив п.29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та вимоги ст. 59 КВК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав частково і показав, що йому було роз”яснено умови відбування покарання та режим , який встановлений у ВЦ -130. Він розуміє, що поведінка його в деякій мірі не відповідала порядку , встановленому у виправному центрі, однак всі порушення , які він допускав, вчинені ним через його стан здоров”я і наявні у нього хвороби . Порушення за 27.08.2012 року він визнає і скоїв його тому , що йому було неприємно, що для огляду його змушували повністю роздягатися. 31.03.2012 року від дійсно був у приміщенні, де перебувають новоприбувші засуджені, але він ходив у інший кабінет, щоб поговорити з керівництвом . З початку серпня 2012 року почувався зле, звертався до медичної установи, щоб вивели в лікарню або викликали швидку допомогу. 07.08.2012 року не вийшов на роботу через погане самопочуття. А 13 серпня 2013 року підписував постанову про сувору догану , що не вийшов на роботу з 8 по 12 годину 07.08.2012 року . 13 лютого 2013 року не вийшов на зарядку тому, що 12 лютого 2013 року відбій був не о 10 годині , як за Правилами, а о 22.40 год, тобто пізніше, тому що черговий ОСОБА_6 читав лекцію і не було команди «відбій» своєчасно. 13 лютого 2013 року ОСОБА_7 прийшов о 6.00 годині і він повідомив, що був пізно відбій, тому підйом повинен бути пізніше, але все ж таки пізніше пішов на зарядку. Цього дня викликали в кабінет начальника. Чернік наказав ОСОБА_6 його покарати .Раніше він не виходив за станом здоров'я на фізичну зарядку і йому ніяких стягнень не оголошували. 22 лютого 2014 року вийшов на зарядку пізніше. Черговий ОСОБА_8 усіх засуджених змусив вийти на зарядку, а він сказав, що зарядка вже закінчена і отримав 5 діб ДІЗО. 12.04 2013 року повинен був звільнитись Сирота і ОСОБА_9 просив його списати гроші, які він заробив в сумі 1500 гривень, тому він 29 березня 2013 року пішов до ОСОБА_9 , щоб поговорити за засудженого Сироту , а потім зайшов до ОСОБА_10 з цим питанням , щоб не обіжали сироту. ОСОБА_10 пообіцяв розібратися у вирішенні питання. Він не був 2 роки працевлаштований, тому не знав, на яку роботу ходити. 15 липня 2013 року не підписував змінні завдання тому, що адміністрацією не були створені належні умови праці- не надавали спецодягу, інструментів, не виплачували гроші за виконану роботу, а завдання, які доводилися, були непосильні і він через стан свого здоров'я не виконав би їх. Він був поміщений до Дізо. Три доби він голодував, тому, що незгодний , а потім його вивели через погане самопочутия. 4 листопада 2013 року погано почувався, не вийшов на перевірку, бо відпочивав. До медичного працівника ОСОБА_11 звернувся 5 листопада 2013 року і той зафіксував звернення. Йому оголосили 3 доби ДІЗО. 07 листопада , під час перебування його в Дізо, працівники установи ОСОБА_10 і ОСОБА_12 створили конфліктну ситуацію з ним. У камері був ще і засуджений ОСОБА_13 . Йому було оголошено догану. В постановах про притягнення до відповідальності розписувався. Оскаржував постанови, але коли 10 грудня 2013 року закрили його у Дізо, то всі скарги зникли.
Незважаючи на частковість визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його винність в скоєнні злочину підтверджується наступними доказами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що засуджений ОСОБА_4 не залучався до роботи за станом здоров'я приблизно півроку. Коли стали залучати його до роботи, на яку був працевлаштований у бригаду №22 , то він став ухилятися від роботи Такі випадки були частими , але рапорти складали не кожного разу. Він також відмовлявся розписуватись і у змінних завданнях. ОСОБА_4 зарплату не отримував, тому, що він цих грошей не заробляв, зароблене ним було звернуто на витрати на харчування. Враховуючи, що він неодноразово судимий, порушував порядок відбування покарання, тому для роботи на контрагентські об'єкти він не залучався. 07 серпня 2012 року ОСОБА_4 не був на роботі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що 31 березня 2012 року за вказівкаю чергового прибув на дільницю карантину разом зі ОСОБА_16 . Було встановлено, що ОСОБА_4 був присутній на цій дільниці, в одній кімнаті на 3 поверсі нового корпусу ,хоча йому було заборонено там бути згідно КВК України. ОСОБА_4 доправили до чергової частини і розбирались, чому він там був. На той час у дільниці карантину і розподілу були присутні ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , які і виявили ОСОБА_4 у дільниці, а він зі ОСОБА_18 прийшли забрали і відвезли до чергової частини.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показав, що ОСОБА_4 перебуває в установі приблизно два роки. В установі засуджені заробляють на відшкодування витрат на газ, електрику, воду. ОСОБА_4 був працевлаштований слюсарем на виробничу дільницю . На котнрагентські об'єкти не залучали, тому, що має попередні судимості і не зарекомендував себе, як особа, яка може бути залучена до праці на таких об'єктах. ОСОБА_4 негативно відносився до праці. Бувало- хворів, але частіше симулював. Виробнича зона - держпідприємство, яким керує директор - заступник начальника установи з виробництва та працевлаштування. Кошти виплачуються засудженим за вирахуванням коштів на комунальні витрати і харчування, решту видають по відомості. На рахунку ОСОБА_4 коштів не було, тому і відрахувань не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що склав на ОСОБА_4 рапорт про те, що 15 липня 2013 року відмовляється виконувати змінні завдання, яке було доведено до ОСОБА_4 , але він відмовився його і підписати, посилався на стан здоров'я, але звільнень від роботи на той час у нього не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що ОСОБА_4 15 липня 2013 року відмовлявся працювати і йому черговий майор ОСОБА_6 роз'яснив про обов'язок працювати. ОСОБА_4 мотивував відмову тим, що він повинен бути працевлаштований і мав отримувати за це платню.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що на даний час засуджений , відбуває покарання з лютого 2012 року. Він чув і знав , що ОСОБА_4 скаржився на погіршення стану здоров'я.
Свідок ОСОБА_10 показав, що виробнича зона ВЦ №130 -є держпідприємство- юридична особа, яке очолює директор. Засуджені направляються на роботу у промзону з урахуванням багатьох характеризуючих відомостей про засуджених. Не виключає можливості, що ОСОБА_4 звертався до нього з проханням направити на роботу. За загальним правилом заяви від засудженого з цього приводу розглядаються декількома службами ВЦ №130 і кожні висловлюють думку, а відділ нагляду робить висновок про можливість залучення і на які об'єкти. Кожного дня він подає рапорт і зазначає звільнених від праці людей. Заступник затверджує.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що медична карточка ОСОБА_4 була передана працівнику міліції для доручення до особової справи, коли його арештували. 15 липня 2013 року в журналі звернень за медичною допомогою з боку ОСОБА_4 не було запису. 17 липня 2013 року коли ОСОБА_4 голодував, то виникла необхідність викликати швидку допомогу і його вивели з ДІЗО та направили в лікарню. 15 липня 2013 року у ОСОБА_4 протипоказань для поміщення в Дізо не було, як і не було підстав для звільнення його від роботи, а через 2 дні коли погіршився стан здоров'я, то він рекомендував викликати швидку допомогу і ОСОБА_4 вивели з Дізо. 05 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до нього за медичною допомогою в зв'язку з високим тиском і його було звільнено від роботи і дотримання розпорядку дня.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_4 відбуває покарання з 2012 року. Характеризується негативно, має стягнення. Перебуває на профілактичному обліку. 31 березня 2012 р в суботу ОСОБА_4 отримав зауваження у відділенні карантину і розподілу, де крім новоприбулих, іншим заборонено перебувати, А він був там, у відповідь на зауваження почав нецензурно висловлюватись, підбурюючи новоприбулих до негідної поведінки Про це був складений рапорт. Крім того, ОСОБА_4 не виходив на зарядку, допускав інші порушення, з приводу чого з ним проводились бесіди. За порушення правил перебування у колонії, ніяких мір фізичного впливу ні до кого не застосовувались. Факти порушень дисципліни фіксуються у відповідному журналі, який зберігається в черговій частині.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що 31 березня 2012 року був обхід з начальником у відділення карантину і під час обходу у цьому відділенні був виявлений ОСОБА_4 , хоча він не мав права перебувати у цьому відділенні, а лише на відділенні № 6. В кабінеті оперативного працівника відбулася варка між начальником установи з ОСОБА_4 . ОСОБА_4 був збуджений і пояснював, що зайшов до знайомого. В цей час були присутні ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , він, ОСОБА_25 і ОСОБА_4 . ОСОБА_17 було прийнято рішення оголосити ОСОБА_26 стягнення у виді поміщення до ДІЗО.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показав, що проводив розслідування по факту порушень ОСОБА_4 правил перебування в установі. 28 листопада 2013 року зібрані матеріали складено висновок розслідування. Він вказав всі порушення, додав матеріали на їх підтвердження, які були передані до міліції для порушення кримінального провадження. В травні 2012 року ОСОБА_4 звертався з проханням рекомендувати його на роботу на контрагантський об'єкт, але він відмовив, оскільки ОСОБА_26 неодноразово судимий, а пізніше мав стягнення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показав, що складав рапорт про те, що 07 серпня 2012 року о 07.30 год ОСОБА_4 був відсутній у строю для виводу на виробничу зону. Доповів про це керівництву, пояснень у ОСОБА_4 не відбирав. Протягом відбування покарання ОСОБА_4 , він декілька разів бачив, коли той був у виробничій зоні.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що 27 серпня 2012 року, коли ОСОБА_4 виписали з лікарні, на КПП він відмовився від проведення обшуку, вчинив сварку, його помістили в Дізо. Він складав рапорт, бо знаходився як черговий по установі на КПП, коли прибув ОСОБА_4 повинен бути повний обшук- повне роздягання, а він погоджувався на частковий - без роздягання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що ОСОБА_4 порушував порядок перебування в установі покарання і він склав рапорт про те, що 07 листопада 2013 року після 08.10, коли одна зміна здавала ДІЗО іншій зміні на предмет порядку і охоронності майна, то в камері №3 , де був ОСОБА_4 і де був проведений обшук, ОСОБА_4 висловлював невдоволення в бік працівників зміни, щодо режиму утримання і відбування покарання. Йому було зроблено усне зауваження. Однак ОСОБА_4 не відреагував на зауваження, від пояснень відмовився, провокував сварку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_4 відбуває покарання з 2012 року. Характеризується негативно, має стягнення. Перебуває на профілактичному обліку. 31 березня 2012 р ОСОБА_4 отримав зауваження у відділенні карантину і розподілу, де крім новоприбулих, іншим заборонено перебувати, А він був там, у відповідь на зауваження почав нецензурно висловлюватись, підбурюючи новоприбулих до негідної поведінки Про це був складений рапорт. Крім того, ОСОБА_4 не виходив на зарядку, допускав інші порушення, з приводу чого з ним проводились бесіди. За порушення правил перебування у колонії, ніяких мір фізичного впливу ні до кого не застосовувались, факти порушень дисципліни занотовуються у відповідному журналі, який зберігається в черговій частині.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_4 , відбуваючи покарання, неодноразово допускав порушення правил проживання, відносно нього складалися матеріали, зафіксовано невихід на виробничу зону. 12 лютого 2013 року він не проводив лекцій після 22 години. О 22 годині вимкнув світло і повідомив про відбій. Після 22 години в установі працівники лише перевіряють дотримання розпорядку дня, а лекції в цей час не проводяться. 29 березня 2013 року ОСОБА_4 не вийшов на роботу у першу зміну, тому він, як черговий, з'ясовуючи причину невиходу, встановив, що ОСОБА_4 був відсутній на роботі без поважної причини. Склав рапорт він і інспектор виробничої зони. У ОСОБА_4 було бажання спілкування з керівництвом установи, але на такі бесіди встановлений певний час, а не в робочий час, коли треба виконувати змінні завдання.13 лютого 2013 року ОСОБА_26 прийшов на кінець зарядки. 15 липня 2013 року ОСОБА_4 відмовився підписувати змінні завдання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 22 лютого о 06.20 годині в момент ранкової зарядки, яка триває з 06.10 до 06.25годин, ОСОБА_4 був у курилці, на пропозицію йому стати на місце шикування , реагував неадекватно і він відповів, що ніхто не може його примусити до цього. Усі засуджені після зауваження вийшли на зарядку, крім ОСОБА_4 . Пізніше він і від пояснень відмовився.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 13 лютого 2013 рокуо 06 ранку ОСОБА_4 не вийшов на зарядку, про що склав як інспектор рапорт. Звільнеий від зарядки не був.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показав, що 04 листопада 2013 року о 20 годині ОСОБА_4 не вийшов на вечірню перевірку без пояснень і поважних причин. Звільнень за станом здоров'я чи з інших причин не мав . До чергового з будь-якого питання ОСОБА_4 в цей день не звертався.
Крім того, винуватість ОСОБА_4 в скоєнні злочину доводиться іншими доказами у їх сукупності, а саме : рапортами працівників ВК -130 від 31.03.2012 року (а.с. 13-15,17), від 07.08.2012 року (а.с. 19-21), від 13.08.2012 року( ас. 23), від 27.08.2012 року (а.с. 26-28), від 12 , 13 та 14 .02.2013 року (а.с. 31-33,35), від 22.02.2013 року (а.с. 37-39), від 29.03.2013 року (а.с. 42,44,46,47), від 15.07.2013 року(а.с. 49-52), від 04,05,07.11.2013 року (а.с. 57-60,62,64,65), постановами про накладення дисциплінарного стягнення від 31.03.2012 року (а.с. 12), від 13.08.2012 року (а.с. 18), від 27.08.2012 року (а.с. 25), від 14.02.2013 року (а.с. 30), від 26.02.2013 року (а.с. 36) , від 05.04.2013 року (а.с. 41), від 15.07.2013 року (а.с.48), від 06.11.2013 року(а.с. 56), як заходами реагування керівництвом установи відбування покарання відносно ОСОБА_4 за порушення ним правил проживання, актами про відмову від дачі пояснень ОСОБА_4 (а.с 16,22, 29,40,61, 66), витягом з Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (а.с.71-73), наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань 25.12.2003 року № 275 (а.с. 70), рознарядкою про вивід засуджених на роботу (а.с.24,43,53,54), які доводять вчинення ОСОБА_4 порушення правил проживання в установі відбування покарання і вказують на систематичність вчинення таких порушень.
Аналізуючи вищевказані докази, суд дійшов висновку, що вони є послідовними та такими, що логічно узгоджуються між собою і підстави недовіри їм у суду відсутні. Зазначені докази в повній мірі доводять порушення правил проживання ОСОБА_4 , які носять таки систематичний характер , вмінюються йому в обсяг обвинувачення і скоєні ним саме 31 березня, 7 та 27 серпня 2012 року, 13 та 22 лютого, 29 березня ,15 липня, 4,7 листопада 2013року , які належним чином зафіксовані, носять систематичний характер і свідчать про його вперте небажання стати на шлях виправлення. Поважності причин, через які вони скоєні ОСОБА_4 при з”ясуванні усіх обставин при розгляді кримінального провадження судом не встановлено . При дослідженні судом доказів встановлено і те, що при скаргах ОСОБА_4 на стан здоров”я йому надавалася допомога з боку працівників установи шляхом супроводу його до Конотопської ЦРЛ, виклику швидкої допомоги та виконання уповноваженими особами медичних рекомендацій лікарів, про що не заперечував і сам ОСОБА_4 . Його твердження про те , що порушення скоював через погіршення стану здоров'я, а на роботу не виходив тому, що не були створені йому умови праці , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні , тому суд розцінює їх як спосіб захисту обвинуваченого. Надані на запит суду довідки Конотопської ЦРЛ № 5012 від 06.08. 2014 року про звернення за медичною допомогою ОСОБА_4 та Сумського СІЗО про стан здоров'я свідчать про стан здоров'я ОСОБА_4 взагалі і дають суду підстави врахувати при визначенні покарання.
Таким чином, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 390 ч.1 КК України - систематичне порушення встановлених правил проживання, вчинених особою, засудженою до обмеження волі.
Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає рецидив злочинів, пом”якшуючою - хворобливий стан обвинуваченого .
За місцем відбування покарання ОСОБА_4 характеризується негативно.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому покарання за вчинений злочин йому слід призначити в межах санкції ст. 390 ч. 1 КК України. Крім того, враховуючи , що ОСОБА_4 вчинив злочин, не відбувши покарання за вироком суду від 22 грудня 2011 року, тому остаточне покарання йому слід визначити за сукупністю вироків, на підставі ст 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З урахуванням ст. 183 КПК України та клопотання прокурора про залишення ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, суд дійшов висновку про наявність ризиків, що ОСОБА_4 може скоїти інший злочин або ухилитися від відбуття покарання, оскільки раніше неодноразово судимий, злочин вчинив у період відбування покарання, характеризується негативно, тому вважає необхідним залишити ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України,
Засудив:
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 390 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді одного року двох місяців позбавлення волі .
У відповідності зі ст. 71 КК України ОСОБА_4 за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком у виді одного року двох місяців позбавлення волі з невідбутого покарання 1 року 5 місяців 14 днів обмеження волі згідно вироку Тростянецького районного суду Сумської області від 22 грудня 2011 року, яким він був засуджений до обмеження волі строком на чотири роки, частково приєднати вісім місяців обмеження волі, що у відповідності зі ст. 72 КК України відповідає чотирьом місяцям позбавлення волі із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, і призначити остаточно йому покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою . Строк відбування покарання рахувати з 16 грудня 2013 року, з 11 години 40 хвилин.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а засудженим- в той же строк з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору
Суддя ОСОБА_1