06 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/215/14
А/800/113/14, А/800/145/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівЛіпського Д.В.,
Лиски Т.О.,
секретар судового засідання Мороз Ю.М.,
за участю позивача
та представника ЦВК Рахнянського Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови і зобов'язання вчинити певні дії,
за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року,
04 жовтня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання мотивувальної частини постанови Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1373 «Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_5» формальною та такою, що суперечить частині третій статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України», визнання незастосування відповідачем верховенства права при реєстрації заяви ОСОБА_5 від 25 вересня 2014 року, скасування постанови Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1373 в частині відмови ОСОБА_5 балотуватися по 132 виборчому округу. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вказана постанова Центральної виборчої комісії прийнята з порушенням вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки всі необхідні документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №132 були подані ним до ЦВК. Проте, відповідач обґрунтував своє рішення відсутністю документа, передбаченого статтею 55 цього Закону, оскільки заява про самовисунення датована іншим днем, ніж день її подання. Просив суд зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_5 кандидатом в народні депутати України по 132 виборчому округу за його заявою від 25 вересня 2014 року, стягнути з відповідача витрати про сплаті судового збору.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1373 «Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_5». Зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані ОСОБА_5 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 132 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Стягнуто судові витрати з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 18,27 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити в частині вимог щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_5 кандидатом в народні депутати України по 132 виборчому округу за його заявою від 25 вересня 2014 року. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Центральна виборча комісія в своїй скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 вересня 2014 року ОСОБА_5 для реєстрації кандидатом у народні депутати України на позачергових виборах до Верховної Ради України, особисто подав заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 132, датовану 24 вересня 2014 року.
Постановою Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1373 «Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_5» позивачу відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 132.
Відмова в реєстрації мотивована тим, що на порушення вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» заява ОСОБА_5 про самовисування датована іншим днем, ніж день її подання, а саме: у заяві вказано дату 24 вересня 2014 року, проте її подано до ЦВК 25 вересня 2014 року.
Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Спеціальним законом, який регулює організацію і порядок проведення виборів народних депутатів України, є Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI).
ОСОБА_5 відповідно до статті 52 цього Закону реалізував своє право шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом, та надав документи, перелік яких визначено частиною другою статті 55 вказаного Закону. Зокрема, автобіографію кандидата в депутати на паперовому носії та у електронному вигляді, документ про внесення грошової застави, 4 фотографії кандидата у депутати на паперовому носії та у електронному вигляді, ксерокопії першої та другої сторінки паспорта громадянина України та передвиборну програму кандидата у депутати на паперовому носії та у електронному вигляді, інші документи - декларацію, диск.
Наведене підтверджується копією заяви ОСОБА_5, довідкою ЦВК від 25 вересня 2014 року і не оспорюється відповідачем.
Центральна виборча комісія в силу пункту 2 частини першої статті 60 Закону № 4061-VI відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що заява ОСОБА_5 до Центральної виборчої комісії про самовисування датована не днем подання документів для реєстрації кандидатом у народні депутати України - 25 вересня 2014 року, а 24 вересня цього ж року.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Виходячи з буквального тлумачення положень частини третьої статті 60 Закону № 4061-VI при виявленні певних помилок чи неточностей, у тому числі невідповідність дати подання із датою вказаною в заяві, ЦВК повинна була запропонувати зацікавленій особі виправити виявлені неточності, а не відмовляти в реєстрації заяви.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у виборчих справах щодо інших країн (рішення Європейського суду з прав людини від 19 липня 2007 року у справі Краснов і Скуратов проти Російської Федерації). Так, у вказаному рішенні зазначено, що право брати участь у виборах у якості кандидата, що гарантоване статтею 3 Протоколу №1 до Конвенції та вказані в концепції суто демократичного режиму, буде ілюзорним, якщо людину можливо у будь-який момент довільно позбавити цього права.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За таких обставин, ЦВК, будучи суб'єктом владних повноважень, діяла всупереч Конституції та законів України, а прийнята нею спірна постанова не відповідала вимогам чинного законодавства.
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 30 вересня 2014 року № 1373 «Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_5».
Доводи позивача щодо неправильно визначеного способу захисту порушеного права безпідставні. Повноваження суду при розгляді справи визначені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Повноваження по реєстрації кандидатом у народні депутати України відповідно до Закону №4061-VI є виключною компетенцією ЦВК. Вирішуючи спір, суд правильно в межах визначених законом повноважень, зобов'язав ЦВК повторно розглянути подані ОСОБА_5 25 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 132 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 177, 196, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Центральної виборчої комісії залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
судді Д.В. Ліпський
Т.О. Лиска