"07" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/28246/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання розпорядження нечинним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої пенсії, що переглядається за касаційними скаргами ОСОБА_4 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, від 19 лютого 2014 року та від 8 травня 2014 року,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним розпорядження, перерахунок пенсі та стягнення коштів.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з тим, що позивач не сплатила судовий збір у належному розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у зв'язку з не усуненням цього недоліку, апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Позивач повторно звернулась з апеляційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2013 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Суд мотивував своє рішення тим, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено повторного розгляду апеляційної скарги після її повернення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, зобов'язавши апеляційний суд відкрити апеляційне провадження у справі.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та від 19 лютого 2014 року задоволенню не підлягає, а скарга на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2014 року підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що однією з вимог позову є стягнення коштів. За таких обставин цей спір є майновим.
За змістом Закону України від 8 липня 2011 року №3674-IV «Про судовий збір» розмір збору, який справляється з подання апеляційної скарги на рішення у справі майнового характеру є вищим, ніж у справі немайнового характеру.
Позивачем не заперечується, що нею сплачено збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у немайновому спорі, а вимога апеляційного суду щодо усунення цього недоліку не виконана.
При цьому позивач посилається на Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито», попередніми редакціями якого органи праці та соціального захисту населення - позивачі та відповідачі - звільнялись від сплати державного мита за позовами до суду щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством.
Такі доводи не можуть прийматись до уваги, оскільки наведений нормативний акт уже не застосовується до правовідносин щодо сплати судового збору. Крім того, позивач як фізична особа не є органом праці та соціального захисту населення.
Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Пунктом першим частини третьої статті 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
З викладеного вбачається, що ухвали апеляційного суду від 17 жовтня 2013 року та від 19 лютого 2014 року про залишення скарги без руху та її повернення є законними та обґрунтованими.
В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено повторного розгляду апеляційної скарги після її повернення.
Частиною шостою статті 108 КАС України прямо передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Крім того, повернення апеляційної скарги не входить до виключного переліку підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перелічених у частинах четвертій та п'ятій статті 189 КАС України.
Таким чином, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2014 року є незаконною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та від 19 лютого 2014 року залишити без задоволення, а самі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та від 19 лютого 2014 року - без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2014 року задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2014 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
А.В.Єрьомін
О.В.Кравцов