29 вересня 2014 року м. Київ В/800/4404/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С. в порядку вирішення питання про допуск до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року,
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року Верховним Судом України.
Згідно зі статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
За змістом статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судових рішень зазначаються конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а також вимоги особи, яка подає заяву.
Проте, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам вказаної статті, оскільки в ній не зазначено, які конкретні норми матеріального права у подібних правовідносинах неоднаково застосовані судом касаційної інстанції.
Частиною 2 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог, зокрема, статті 239 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Керуючись статтями 236, 237, 239, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків в заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 червня 2014 року Верховним Судом України у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який встановити до 31 жовтня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.