"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/32477/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Волошин В.М.
за участю представників згідно журналу судового засідання від 18.09.2014 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012
у справі № 2а-8850/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спарта"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю „Спарта" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень: №0001842307/0 від 28.07.2008; №0001842307/1 від 30.09.2008; № 0001842307/2 від 25.12.2008, а також податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0001842307/3 від 31.03.2009.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 та складено акт №370-23-7-23502170 від 16.07.2008.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001842307/0 від 28.07.2008, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 735705, 41 грн.: 545682, 53 грн. основного платежу та 190022, 88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В порядку адміністративного провадження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Також судами встановлено, що у зв'язку із зміною місцезнаходження позивача та передачею облікової справи до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні - рішенні, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001842307/3 від 31.03.2009 з аналогічними сумами донарахованого податку та застосованої штрафної (фінансової) санкції. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договори, пов'язані з реконструкцією будівлі за адресою м. Київ, вул. Еллінська, 12.
Контрагентами позивача TOB „Техноспецторг", TOB „Тимрет", ПП АПБ „Новий вік", було надано послуги та виконано роботи на користь позивача загальною вартістю 2180031 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі, витрати на які СП „Спарта" у формі TOB віднесено до складу валових витрат протягом 2006-2007 років.
Необхідність проведення робіт, пов'язаних з реконструкцією будівлі за адресою м. Київ, вул. Еллінська, 12, встановлена "Висновком про технічний стан будинку №12 по вул. Еллінській у Подільському районі міста за результатами обстеження", затвердженим 31.01.2006 заступником директора Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, та "Оцінкою технічного стану будівельних конструкцій нежитлових споруд по вул. Еллінській, 12 в м. Києві", затвердженою 29.06.2005 першим заступником директора Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, копії яких залучені до матеріалів справи.
Реконструкції будівлі за адресою м. Київ, вул. Еллінська, 12 підтверджується також листуванням позивача з Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Головним управлінням охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Головним управлінням з питань торгівлі та побуту Виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) щодо отримання належних вихідних даних та дозволів на проектування, виконання передпроектних розробок, а також листуванням позивача з TOB „Ластівка ЛТД" стосовно руйнування внаслідок здійснення останнім будівельних робіт відповідної будівлі, копії яких залучені до матеріалів справи.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що витрати позивача за договорами з ТОВ „Техноспецторг", TOB „Тимрет" та ПП АПБ „Новий вік" підтвердженні належним чином оформленими первинними документами.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки.
У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.
Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 у справі № 2а-8850/11/2670 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 у справі № 2а-8850/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко