11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/1209/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011
у справі № 2а-15136/10/0470
за позовом Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання нечинним рішення
Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт № 1122/08-03/2-00374048 від 25.05.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині порушення строків розрахунків на суму 22763,98 дол. США за контрактом від 30.12.08 №177.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.06.2010р. №0000608822/0 на загальну суму 24880,26 грн., з яких за порушення вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині розрахунків за імпортним контрактом №177 24606,0грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів» (Покупець) та Europack SRL, Італія (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №177. Згідно платіжного доручення №324825 від 27.03.09 ЗАТ «Дніпропетровський комбінат харчових продуктів»здійснена передоплата у сумі 22 763,98 дол. США. Граничний термін отримання імпортованої продукції 23.09.09.
Імпортна продукція на суму 22 763, 98 доларів США надійшла від нерезидента на митну територію України на підставі супроводжуючих документів: СМR №084499 та інвойсу №036/2009 від 02.03.2009 року. Завершення митного оформлення вищезазначеного товару не відбулося, на час здійснення перевірки ВМД типу ІМ-40 «Імпорт» не оформлено.
Позивач відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.
За змістом абз. 14 ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" та абз. 2 пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 N 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.ст. 2, 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 у справі № 2а-15136/10/0470 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 у справі № 2а-15136/10/0470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко