09 жовтня 2014 року Справа № 5011-18/5636-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановувід 18.08.2014
Київського апеляційного господарського суду
за скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на діїВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
у справі№ 5011-18/5636-2012
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 104 092,60 грн.
В судове засідання прибули представники:
відповідачаОСОБА_4 (особисто), ОСОБА_6 (дов. від 09.08.2013 № 940),
Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог) основної заборгованості з орендних платежів за договором суборенди у сумі 160 000, 00 грн, пені у сумі 12 500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 600 грн, 3% річних у сумі 1027,37 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2012, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012, позов задоволений у повному обсязі.
27.11.2012 Господарським судом міста Києва виданий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2012.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби та, з урахуванням уточнення вимог скарги, просив:
визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з винесення постанови ВП №39641862 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 протиправними та скасувати відповідну постанову;
визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з винесення постанови ВП №39641862 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013 протиправними та скасувати відповідну постанову;
визнати дії державного ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з винесення постанови ВП №39641862 про виправлення описки від 29.10.2013 в постанові державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 протиправними та скасувати відповідну постанову;
визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з винесення постанови ВП №39641862 про арешт коштів боржника від 08.11.2013 протиправними та скасувати відповідну постанову;
зобов'язати державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника зі скасуванням заборони на його відчуження та постанову про зняття арешту коштів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 (суддя О.Мандриченко), залишеною без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 (колегія суддів: І. Іоннікова, О. Гаврилюк, О. Коротун), скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено частково: відмовлено у задоволенні вимоги про зобов'язання державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві винести постанову про зняття арешту з майна боржника зі скасуванням заборони на його відчуження та постанову про зняття арешту коштів боржника; у решті вимог заява задоволена.
01.04.2014 відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою на дії органу ДВС, у якій просив:
визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Бучка В.В. із несвоєчасного направлення копій постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014, постанови про арешт коштів боржника від 20.03.2014, незаконними та протиправними;
визнати дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві з винесення:
постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013);
постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013);
постанови про скасування процесуального документа від 20.03.2014 (постанови про виправлення описки від 29.10.2013);
постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014;
постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014;
постанови про арешт коштів боржника від 20.03.2014,
незаконними та протиправними та скасувати зазначені вище постанови.
Заява мотивована наступним.
Державним виконавцем несвоєчасно направлені боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.03.2014, постанови про арешт коштів боржника від 20.03.2014, а саме 25.03.2014. Зазначене є порушенням статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження ВП № 39641862 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013 стягувачем є інша особа (ОСОБА_5) ніж та особа, яка зазначена в постанові про повторне відкриття виконавчого провадження від 20.03.2014 (ОСОБА_5). Крім того, до заяви стягувача про повторне відкриття виконавчого провадження від 17.03.2014 № 17/01-14 не надано виконавчого документа, що є порушенням ст.ст.17-20, ст. 25 Закону "Про виконавче провадження".
В матеріалах справи наявні докази добровільного виконання боржником рішення господарського суду у даній справі, а саме: заява ОСОБА_4 про виконання рішення суду в добровільному порядку від 28.03.2014, копія розписки стягувача ОСОБА_5, висновок експертного дослідження від 12.12.2012 № 24 НДЕКЦ МВС України.
Наведеним вище відповідач мотивує неправомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, наслідком чого, за його твердженням, має стати скасування постанови про арешт майна та коштів боржника, як таких, що є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження.
Також боржник зазначає про те, що дії державного виконавця зі скасування постанов, що скасовані рішенням суду, чинним законодавством не передбачені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 (суддя О. Мандриченко), залишеною без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 (колегія суддів: Л. Рапій, Л. Сітайло, В. Рябуха), у задоволені заяви відмовлено у повному обсязі.
Судові рішення мотивовані наступним.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 20.03.2014, була направлена боржнику несвоєчасно, проте, боржник правом на подання заяви про відкладення виконавчих дій, передбаченим ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" не скористався.
Постановами державного виконавця були скасовані постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2013; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2013; постанова про виправлення описки від 29.10.2013.
Раніше зазначені постанови були скасовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014.
Однак, зазначені постанови не суперечать вимогам законодавства про виконавче провадження.
Стягувачем 04.09.2013 подано до органу Державної виконавчої служби заяву про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012, про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 та накладення арешту на майно і кошти боржника. До вказаної заяви не доданий оригінал наказу господарського суду на примусове виконання відповідного рішення.
До заяви про примусове виконання рішення, поданої стягувачем до органу Державної виконавчої служби 17.03.2014, не було додано оригіналу наказу господарського суду через те, що цей документ був переданий раніше та продовжував перебувати у Відділі державної виконавчої служби РУЮ у місті Києві, у матеріалах виконавчого провадження, про що стягувачем зроблено відмітку в згаданій заяві.
Висновком експертного дослідження судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 12.12.2012 № 24, на який боржник посилається як на доказ виконання рішення у добровільному порядку, встановлено, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_5 від 26.10.2012, ймовірно виконано ОСОБА_5; вирішити питання в категоричній формі можливо лише при наданні на дослідження оригіналу розписки ОСОБА_5 від 26.10.2012.
А тому вказаний висновок експертної установи, а також ксерокопія зазначеної розписки, не є беззаперечними доказами виконання боржником рішення господарського суду.
Надання органу Державної виконавчої служби заяви про виконання рішення у добровільному порядку від 28.03.2014 без додання доказів здійснення такого виконання, не є доказом здійснення виконання рішення господарського суду у добровільному порядку.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
У разі оскарження дії (дій) органу державної виконавчої служби, заявник скарги має довести, що наслідком вчинення оскаржуваної дії (дій) є реальне порушення його права (настання конкретного негативного наслідку). Зазначене є підставою для визнання судом дії (дій) органу державної виконавчої служби неправомірними.
Вимогою боржника, зокрема, є визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо несвоєчасного направлення копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів та про арешт майна.
Так несвоєчасністю направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження може бути порушене право на виконання рішення у добровільному порядку у встановлений законодавством строк. Однак, відповідачем не зазначено у чому полягає негативний для нього наслідок від несвоєчасного направлення копії відповідної постанови (як і копій постанов про арешт майна та арешт коштів), а отже не доведене реальне порушення його прав, зокрема і зазначеного вище права.
А тому вимога скарги про визнання протиправними дій органу державної виконавчої служби щодо несвоєчасного направлення копій постанов боржнику правомірно судами попередніх інстанцій залишена без задоволення.
Враховуючи зазначене, у даному випадку, несвоєчасність направлення копій відповідних постанов не може бути підставою для їх скасування.
Не свідчать про порушення права (прав) боржника посилання останнього на те, що стягувачем не доданий оригінал наказу господарського суду до заяви про відкриття виконавчого провадження, та на необхідність присвоєння іншого номеру виконавчому провадженню, в рамках якого винесені оскаржувані постанови, оскільки боржником не доведене повернення стягувачу виконавчою службою оригіналу наказу як і закінчення виконавчого провадження.
Оскаржувані відповідачем постанови про скасування процесуальних документів, які вже були скасовані у судовому порядку, не створюють юридичних наслідків, зокрема і для боржника, а тому відмова у задоволені вимоги боржника про скасування відповідних постанов є правомірною.
З огляду на зазначене, ухвалу та постанову слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 у справі № 5011-18/5636-2012 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
С. Могил