Справа № 212/9643/13-ц
2/212/742/14
08 липня 2014 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді Чайкіна І.Б.,
при секретарі Конограй В.В.,
за участі позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства « Криворізька теплоцентраль» про скасування заборгованості за комунальні послуги та визнання безпідставними договірних відносин, -
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про скасування заборгованості за комунальні послуги та визнання безпідставними договірних відносин, вказавши, що ДП « Криворізька теплоцентраль» без урегулювання питання, щодо постачання опалення і гарячого водопостачання в односторонньому порядку нараховувало платежі на особовий рахунок ОСОБА_2 без укладання договору. Згідно виписка з особового рахунку станом на 01.02.2005 року рахується заборгованість в розмірі 3131,16 грн. 20.08.2008 року ДП « Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду із з позовною заявою про стягнення боргу з позивача в розмірі 4809,84 грн, відповідно до рішення суду від 05.11.2009 року вищевказана позовна заява була задоволена. В своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що на час звернення її до суду із вищевказаною позовною заявою, нею був сплачений борг у суму 3316,56 грн. Вона вважає, що в період часу з 01.09.2008 року по 01.09.2013 року з неї безпідставно стягнуті кошти в розмірі 3131,16 грн., оскільки відповідачем послуги не надавались., тому вважає суму боргу простроченою. Також у своїй заяві вказала, що 23.09.2013 року ДП « Криворізька теплоцентраль» звернулося до неї з вимогою сплатити борг в сумі 5098,31 грн., на що вона сплатила суму в розмірі 3131,16 грн., тому вимушена звернутися до суду для врегулювання спору.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача - Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» міста Кривого Рогу до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, просили в позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, яка мешкає за адресою : АДРЕСА_1 отримує послуги з теплопостачання ДП «Криворізька теплоцентраль». Згідно виписок з особового рахунку НОМЕР_1, які знаходиться в матеріалах справи за нею рахується заборгованість за період з вересня 2009 року по жовтень 2013 року в розмірі 4771,01 грн. ( а.с.5-7) та з лютого 2005 року по вересень 2009 року заборгованість в розмірі 3131,16 грн. за послуги теплопостачання.
Відповідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 листопада 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 стягнено заборгованість за опалення і гаряче водопостачання в сумі 4809 грн.84 коп., згідно виписки з особового рахунку за період з серпня 2005 року по липень 2008 року. ( а.с.17-19).
До того ж, на адресу ОСОБА_2 було направлено попередження Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» у зв'язку з несвоєчасною та неповною сплатою послуг з теплопостачання заборгованість у сумі 5098, 31 грн., станом на 14.05.2013 рік. ( а.с.11).
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., плата за комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач комунальних послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Таким чином, особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.
Суд не обговорював питання про застосування строку позовної давності, бо згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, а такої від сторін не надходило, та про наслідки переривання цього строку вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, передбачені ст. 264 ЦК України. До того ж, посилання на статтю 71 Господарського кодексу України не може бути прийнято до уваги оскільки виниклі між сторонами правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Крім цього, надані у судове засідання позивачем докази нарахування по теплопостачанню носить рекомендаційний характер, не створює правових наслідків.
Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
В з'язку з наведеними обставинами суд вважає за неможливе задовольнити позовЩербань В.П. і скасувати нараховану заборгованість за комунальні послуги в сумі 3558 грн. 82коп.
На підставі зазначеного, керуючись ст..ст.67, 68 ЖК України , ст. ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України,
В позовних вимогах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про скасування заборгованості за комунальні послуги та визнання безпідставними договірних відносин - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.
Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2014 року.
Суддя: І. Б. Чайкін