Справа № 755/18976/14-к
Ухвала
підготовчого судового засідання
"01" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013110040012747 від 03 серпня 2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -
У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 15.07.2014 року.
Ухвалою суду від 22.07.2014 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
У підготовчому судовому, враховуючи положення ч. 2 ст. 474 КПК України, суд перейшов до розгляду угоди про визнання винуватості.
Прокурор, у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений пояснив суду, що угоду про визнання винуватості підписав за рекомендацією слідчого, який розслідував його справу. Безпосередньо сам зміст угоди, а саме: формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди йому є невідомими. Останній не розумів, що беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні певного кримінального правопорушення.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінально процесуального Кодексу України (далі - КПК) та/або закону, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 статті 469 КПК України імперативно визначено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно ч. 6 ст. 474 КПК України, суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Частиною 7 статті 474 КПК України визначено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, у тому числі, якщо: умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За таких обставин, суд вважає за необхідне у затверджені угоди, в даному кримінальному провадженні, відмовити, оскільки її умови порушують права, свободи чи інтереси сторін, а саме ОСОБА_4 , існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним з його боку та ініціювання безпосередньо самого укладення останньої було здійснено особою, яка, виходячи з ч. 2 ст. 469 КПК України, таким правом не наділена, а саме слідчим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-2, 7-29, 314-318, 369-372, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної 14.07.2014 року між прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013110040012747 від 03 серпня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -відмовити.
Повторне звернення з угодою не допускається.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінально процесуального Кодексу України.
Суддя: ОСОБА_1