Справа № 755/19311/14-к
"28" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040006622 від 30 травня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 29 травня 2014 року, приблизноо 03.35 год., перебуваючи поруч з буд. 9/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві побачив автомобіль «Тарвія» д.н.з. НОМЕР_1 . В цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення колеса з вищевказаного автомобіля.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення ОСОБА_5 таємно заволодів колесом з автомобіля «Таврія» д..з.н Ф1379КИ, а саме зняв з нього чуже колесо, а своє погнуте поставив замість наявного.
Однак, даний злочин не зміг закінчити з причин, які не залежали від його волі, а саме почувши голоси людей і злякався, що його можуть спіймати за крадіжку та викрадене колесо залишив поруч з автомобілем.
Загалом ОСОБА_5 своїми злочинними діями завдав ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 405 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив закінченнй замах на таємне викрадепня чужого майна, не виконавши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, тобто злочин (кримінальне правопорушення) передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування, 09.07.2014 року між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення у рамках даного кримінального провадження.
Згідно з даною угодою, обвинувачений та потерпілий дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження даної угоди у підготовчому судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В даній угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_4 , розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п.2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні вважав за необхідне угоду затвердити.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення укладену 09.07.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014100040006622 від 30 травня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдеят) гривень на користь держави.
Речові докази: колесо - залишити у власності потерпілого ОСОБА_4 , домкрат - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
С у д д я : ОСОБА_1