ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 вересня 2014 року № 826/11525/14
о 09 год. 17 хв.
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,. при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Підприємства зі 100% іноземною інвестицією «ОСРАМ УКРАЇНА»
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови від 04.07.2014 №000073,
за участю представників:
від позивава Канарський В.О.,
від відповідача Рудюк Л.О.,
встановив:
Підприємство зі 100% іноземною інвестицією «ОСРАМ УКРАЇНА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, яким просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 04.07.2014 №000073.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті від 27.06.2014 №000008, та складеною на його підставі постановою від 04.07.2014 №000073.
В судовому засідання представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що оскаржувана постанова від 04.07.2014 №000073 винесено на рішення від 22.05.2014 №000047 про вжиття обмежувальних заходів, яке позивач оскаржив в судовому порядку. За результатами розгляду справи Окружний адміністративний суд м. Києва у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі, а отже, перевірка проведена у повній відповідності із чинним законодавством України, а санкції до позивача були застосовані на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
На підставі наказу від 25 лютого 2014 року № 111 та направлення від 25 лютого 2014 року № 000134, за наявності згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 28 січня 2014 року № 434-2-7/6, Інспекцією проведено позапланову перевірку позивача, за результатами якої 31 березня 2014 року складено акт № 000074 перевірки характеристик продукції(далі - акт перевірки), згідно з яким, у ході перевірки характеристик продукції, що вводиться в обіг позивачем, з'ясовано питання щодо нанесення на продукцію (освітлювальні прилади) Національного знаку відповідності.
Однак, як зазначає відповідач, позивачем у ході перевірки не надано жодних документів, які, у свою чергу, підтвердили б те, що продукція, яка є об'єктом перевірки, пройшла оцінку відповідності згідно з вимогами Технічних регламентів.
Зокрема, позивачем не надано: декларацій про відповідність; супровідної документації, яка додається до відповідної продукції, включаючи інструкцію щодо користування продукцією; документів про систему якості або систему управління якістю.
Також не надано технічної документації, наявність та склад якої передбачено Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149 (далі - Технічний регламент № 1149), Технічним регламентом етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1144, та Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2003 року № 1585, а саме: загального опису продукції; технічного проекту і виробничих креслень, схем елементів, складальних вузлів; описів та пояснень щодо креслень і схем та таких, що стосуються застосування продукції; списку стандартів з переліку національних стандартів, які у разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів (у разі часткового застосування стандартів у технічній документації зазначаються ті частини (положення) стандартів, які застосовані); результатів проектних розрахунків, випробувань; протоколів випробувань.
Крім того, у ході перевірки позивачем не надано документації (договорів, товарно-супровідної документації), на підставі якої можливо встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила позивачу продукцію.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
У зв'язку з викладеним, позивач є особою, яка ввела продукцію в обіг.
Позивачем не надано технічної документації, у зв'язку з чим продукція є такою, що не відповідає встановленим законодавством вимогам.
За введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим законодавством вимогам, відповідальність передбачена п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
На підставі акту перевірки, 31 березня 2014 року складено протокол № 000054 про виявлене(-і) порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Крім того, 02 квітня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану Постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 25500,00 грн., а 22 травня 2014 року прийнято оскаржуване рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким обмежено надання зазначеної у рішенні продукції на ринку шляхом приведення її у відповідність до встановлених законодавством вимог, а також тимчасово заборонено надавати продукцію на ринку.
В подальшому відповідачем проведено перевірку стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та складено акт перевірки від 27.06.2014 №000008, яким встановлено часткове виконання рішення.
На підставі акту від 27.06.2014 №000008 відповідачем прийнята постанова від 04.07.2014 №000073 про накладення штрафних санкцій в розмірі 51000,00 грн.
Перевіркою встановлено, що рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.05 2014 №000047 позивачем виконано частково, а саме: продукцію, що вводиться в обіг ПП «ОСРАМ УКРАЇНА» не приведено у відповідність з вимогами технічних регламентів, дія яких розповсюджується на неї, тобто, відсутній повний склад технічної документації.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.
Згідно абзацу 3 пункту 1 "Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів", затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до підпункту "а" пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право приймати рішення про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує, що відповідачем правомірно на підставі наказу від 24.06.2014 №381 та направлення від 24.06.2014 №000388 правомірно проведено перевірку виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.05.2014 №000047.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Отже, відповідно до висновків акту перевірки від 27.06.2014 №000008 позивачем тільки частково виконано рішення та виконання не може бути визнано результативним.
Щодо посилань позивача про незгоду з висновками викладеними в акті перевірки від 27.06.2014 №000008, суд зазначає, що позивач виклав незгоду саме по суті винесеного рішення від 22.05.2014, яке вже оскаржено в судовому порядку.
Судом встановлено, що рішення від 22.05.2014 №000008 оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва, однак постановою останнього від 04.08.2014 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивачем подано апеляційну скаргу, за якою 25.09.2014 відкрито провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
Щодо посилань позивача, що ними було надано пояснення, які відповідачем не взято до уваги суд приймає до уваги доводи відповідача, що оскільки було надано ряд документів та матеріалів іноземною мовою, які на запит органу державного ринкового нагляду не переведені на мову діловодства та документації державних органів, в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду відповідачем вищезазначені документи до уваги не приймались.
Крім цього, суд зазначає, що рішенням від 22.05.2014 №000047 позивача зобов'язано письмово повідомити та додати документи та копії, що підтверджують виконання рішення відповідача до 16.06.2014.
Водночас, позивачем цей строк не дотримано та, як і зазначає підприємство в позовній заяві, листом від 26.06.2014 було надано документацію відповідачу, що в свою чергу свідчить про невиконання вимог рішення у встановлений строк.
Згідно п 2 ч 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Отже, суд приходить до висновку, що з урахуванням наявних обставин відповідач правомірно виніс постанову про накладення штрафних санкцій від 04.07.2014 №000073 за невиконання рішення від 22.05.2014 №000047.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні адміністративного позову Підприємства з 100% іноземною інвестицією «ОСРАМ УКРАЇНА» - відмовити повністю.
Стягнути з Підприємства з 100% іноземною інвестицією «ОСРАМ УКРАЇНА» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-в, оф.201, код ЄДРПОУ 32559410) недосплачені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1644 (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох) грн. 30 коп.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 22 вересня 2014 року.
Постанову у повному обсязі складено 26 вересня 2014 року.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Соколова