ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 вересня 2014 року № 826/11156/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Соколова О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою віддповідальністю Компанія "Акріс ЛТД"
до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання протиправним та скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року ВП №43839948 про примусове виконання Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №37/14/1/7126-56/2801/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2014 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Акріс ЛТД".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року № 43839948 є протиправним та таким, що суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що винесена відповідачем постанова підлягає повному скасуванню з підстав невідповідності даних зазначених в поданих стягувачем документів та постанови про відкриття провадження.
В судовому засіданні 26.08.2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити.
В судове засідання 26.08.2014 представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки в судове засідання не прибули всі особи, що беруть участь у справі, суд, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні в ній докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для прийняття рішення, судом встановлено наступне.
28.01.2014 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнко І.О. винесена постанова №37/14/1/7/26-56/2801/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого абз. 4 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
02.07.2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стельмах О.О. винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження №43839948, яка винесена на підставі винесеної постанови про накладення штрафу, за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у сумі 109 620, 00 грн. В якості боржника зазначено ТОВ "Акріс ЛТД".
Боржнику наданий строк для добровільного виконання рішення суду - сім днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як обґрунтовано позивачем, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2014 року №43839948 не дотримався вимог встановлених Законом України "Про виконавче провадження", а саме: помилка допущена у найменуванні боржника, та не вірно зазначено номер постанови (виконавчого документу), що виконується.
Так, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повне найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Акріс ЛТД", в той час як у постанові про відкриття виконавчого провадження боржником зазначено ТОВ "Акріс ЛТД".
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
У той же час, відповідно до пункту 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
Так, у винесеній постанові від 02.07.2014 року про відкриття виконавчого провадження містяться всі необхідні дані та реквізити позивача.
Також, відповідно до печатки позивача, єдиними реквізитами, що зображені на печатці є найменування товариства - ТОВ "Акріс ЛТД" та ідентифікаційний код - 13707994.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ідентифікаційний код позивача - 13707994. Так, в оскаржуваній постанові зазначається ідентифікаційний код відповідно до вищезазначеного витягу, а тому при примусовому виконанні постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутність в найменуванні боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Акріс ЛТД" не перешкоджає виконанню постанови, оскільки наявність коду надає змогу для повного ідентифікування позивача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутність повного найменування юридичної особи боржника та описка у зазначені номеру постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 28.01.2014 року є формальною підставою для скасування зазначеної постанови та не перешкоджає подальшому провадженню виконавчих дій.
Суд зазначає, що завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Соколова