02 жовтня 2014 року Справа № 876/6668/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії, -
В червні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в зарахуванні сум, з яких обчислено розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію з включенням до заробітної плати, з якої виплачується пенсія, суми допомог на оздоровлення та на соціально-побутові відповідно до довідки № 22 від 14.04.2014р. до моменту припинення виплати пенсії; здійснити такий перерахунок з моменту призначення пенсії, тобто з 19.11.2008 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при обчисленні розміру пенсії позивача з відповідачем не враховано виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та на соціально-побутові потреби. Зменшуючи розмір такої надбавки та не включаючи до розрахунку пенсії матеріальну допомогу, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив його права.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання проведення перерахунку пенсії, з включенням в суму заробітної плати для обчислення пенсії визначену матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, повернення заборгованості з 19.11.2008 року задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити ОСОБА_1 з 19.11.2008 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням виплаченої у 2007 та 2008 роках матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та враховувати вказану суму при чергових перерахунках пенсії.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови порушено норми матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову задовольнити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що матеріальна допомога є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», тому вона не включається до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцем.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргаи не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, працювала на посадах державного службовця. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу» з 19.11.2008 року.
Частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМ України (ч.7 ст.33).
Постановою КМ України від 9.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів" керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, індексацію та матеріальну допомогу, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, необхідно враховувати при обчисленні розміру його пенсії. Положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 лютого 2012 року.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення прав ОСОБА_1 та необхідності задоволення його позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2014 року в справі № 344/8365/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскаржненню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська