Справа № 817/2364/14
30 вересня 2014 року 11год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Марчук Н.Ю.
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області
про визнання протиправною та скасування постанови
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", № 120 від 24 липня 2014 року на суму 54252,58 грн.
В обгрунтування позову позивач вказує на відсутність підстав для застосування стягнень, оскільки на АЗС № 9 смт Іваничі, вул. Залізнична,6 споживачам надається необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дизельне паливо, зокрема про марку та вид дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки. Також зазначає, що спірна постанова винесена без повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, чим порушено п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177. Окрім цього, вказує на необгрунтованість суми застосованого штрафу, оскільки під час перевірки не запитувалась та, відповідно, не надавалась інформація про вартість партії товару (дизельного палива), одержаної для реалізації.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити повністю.
Відповідач Інспекція з питань захисту прав споживачів у Волинській області адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення та докази на його обгрунтування (а.с.33-38), в якому зазначив, що планова перевірка ТОВ "Західенергоресурс", АЗС № 9 смт Іваничі, вул. Залізнична,6 проведена з дотриманням вимог чинного законодавства про захист прав споживачів. Перевіркою встановлено, що на АЗС споживачам не надається необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про марку та вид (залежно від вмісту масової частки сірки) палива дизельного, яка повинна бути зазначена на інформаційних табло, що встановлюються на в'їзді та біля оператора АЗС, чим порушено п.п. 7, 8, 20 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, п. 3 Правил ведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів". Про дату, час та місце розгляду справи уповноважена особа ТОВ "Західенергоресурс" була повідомлена належним чином. За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про вміст масової частки сірки у дизельному паливі на інформаційному табло, яке встановлено на в'їзді АЗС та біля оператора, інспекцією винесена постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії дизельного палива, тому відповідно до Додатку 6 до Акта перевірки №001529 від 17.07.2014 обгрунтовано та законно застосовано штрафні санкції.
З наведених підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника інспекції.
Суд не визнавав обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути та вирішити адміністративну справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмове заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенерноресурс" зареєстроване юридичною особою з 12.08.2010 Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, види діяльності: роздрібна торгівля пальним; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля (а.с.7).
17.07.2014 уповноваженою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області на підставі направлення від 17.07.2014 (а.с.45) в присутності представника суб'єкта господарювання (директор АЗС № 9 Калиновський Я.С.) проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС № 9 (смт Іваничі, вул. Залізнична,6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс". Результати перевірки оформлені актом № 001529 від 17.07.2014, який підписаний представником суб'єкта господарювання без зауважень та заперечень (а.с.8-10).
Перевіркою встановлено наступні порушення:
1) відсутня табличка з зазначенням прізвища, імені та по-батькові чергового оператора, що відпускає нафтопродукти;
2) на інформаційних табло на в'їзді та біля оператора АЗС відсутня необхідна та своєчасна інформація про марку та вид дизельного палива залежно від місту масової частки сірки, що продається на АЗС;
3) АЗС не укомплектована зразковими мірниками місткістю 20 і 50 літрів,
чим порушено п.7, п.8, п.20 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
24.07.2014 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області винесено постанову № 120 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", на підставі акта від 17.07.2014 № 001529, встановлено: на інформаційних табло на в'їзді та біля оператора АЗС № 9 ТОВ "Західенергоресурс" споживачам не надається достовірна та своєчасна інформація про марку та вид дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки, що продається на АЗС, тим самим позбавляє споживача свідомого і компетентного вибору нафтопродукту.
За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію застосовано до ТОВ "Західенергоресурс" штраф у розмірі 30%, або 54252,58 грн. (а.с.12).
Постанову про накладення штрафу надіслано суб'єкту господарювання засобами поштового зв'язку.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність постанови про накладення стягнень № 120 від 24.07.2014, суд встановив та врахував наступне.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулює Закон України "Про захист прав споживачів" N 1023-XII від 12.05.1991, зі змінами та доповненнями (далі Закон N 1023-XII).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону N 1023-XII споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Відповідно до ст.15 Закону N 1023-XII споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування (частина перша).
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку (частина 2).
Пунктом 7 ч.1 ст.23 Закону N 1023-XII встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості цих нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торгівельного обслуговування регламентовані Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України N 1442 від 20.12.1997, зі змінами та доповненнями (далі Правила)
Відповідно до пункту 8 Правил відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.
Пунктом 9 Правил встановлено, що суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).
В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.
Вид дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки визначається на підставі паспорта якості, виданого випробувальною лабораторією підприємства-виробника дизельного палива на кожну партію відвантаженої готової продукції, або паспорта якості дизельного палива, що ввозиться на митну територію України, який може бути виданий іншою акредитованою лабораторією на кожну партію відвантаженої готової продукції. Відомості, що містяться у паспорті якості, підтверджуються сертифікатом відповідності, виданим в установленому порядку уповноваженим органом із сертифікації, визначеним відповідно до законодавства.
Масова частка сірки в цифровому виразі в залежності від виду дизельного палива визначається на підставі ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 03.10.2007 № 244.
Суд встановив, що відповідно до сертифіката відповідності на паливо дизельне серії ВГ, зареєстрований в Реєстрі за № UA1.173.0024779-14, дійсний з 28.04.2014 до 21.04.2015, та паспорта якості № 796, паливо дизельне ДТ-Л-К4 сорт С (вміст сірки в паливі - до 50 мг/кг), що відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості" (Євро) марка С вид І.
В акті перевірки зазначено, що до нього додавались, зокрема, сертифікати та паспорти (розділ 5).
Надання споживачам належної інформації щодо ціни дизельного палива підтверджене фототаблицями до акта перевірки. Відомості щодо наявності чи відсутності в куточку споживача сертифікатів відповідності та паспортів якості, в яких відповідно до приписів закону відображена інформація про вид, сорт нафтопродуктів, вміст сірки, - в акті перевірки не відображені, а в запереченні не спростовані жодним чином зазначені обгрунтування адміністративного позову.
Та обставина, що відомості, зазначені в сертифікатах відповідності та паспортах якості, не були розміщені на інформаційному табло при в'їзді на АЗС та біля оператора АЗС, в разі наявності відповідної інформації в куточку споживача, що відповідає вимогам закону, не може бути підставою для висновку щодо ненадання споживачам відповідної інформації про товар.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на АЗС № 9 ТОВ "Західенергоресурс" на час перевірки споживачам надавалась необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дизельне паливо, зокрема і про марку та вид дизельного палива залежно від вмісту сірки.
Як зазначено в розділі 5 акта перевірки, до нього було долучено сертифікати, паспорти, накладні. З цього слідує, що зазначені документи були пред'явлені суб'єктом господарювання до перевірки. Разом з тим, реєстраційні номери, дати складання та зміст обумовлених документів в акті перевірки не відображено. З письмового заперечення проти позову встановлено, що розрахунок застосованих до позивача штрафних санкцій наведено в додатку 6 до акта перевірки.
Дослідженням наданого відповідачем додатку 6 до акта перевірки встановлено, що в ньому відображені відомості щодо реалізації нафтопродуктів (бензин) без порушення вимог законодавства про захист прав споживачів та відсутні відомості щодо реалізації нафтопродуктів з порушенням установленого порядку, а, зокрема, дизельного палива, а також відсутній розрахунок застосованих штрафних санкцій (а.с.46).
В додатку 7 до акта перевірки, наданому позивачем, відображено відомості щодо реалізації нафтопродуктів з порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: паливо дизельне ДТ-Л-К4 сорт С (вміст сірки в паливі - до 50 мг/кг), дата виготовлення 21.01.2014, виробник ТзОВ "Нафан" м. Полоцьк, Білорусь, прибуткові документи: накладні від 03.07.2014 № НБ-14000476 в кількості 7520 л та від 14.07.2014 №НБ-14000506 в кількості 4909 л; за ціною 14,55 грн.; виведено залишок товару в кількості 10548 л (а.с.60).
З наведеного слідує, що відповідач при розрахунку штрафних санкцій виходив із кількості одержаного позивачем для реалізації дизельного пального на підставі зазначених накладних за ціною 14,55 грн./л.
Зазначені висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи.
Так, матеріалами справи стверджено, що на підставі товарно-транспортної накладної від 03.07.2014 № НБ-14000476 ТОВ "Західенергоресурс" отримано від підприємця ОСОБА_5 дизельне паливо підвищеної якості в кількості 7520 л та від 14.07.2014 №НБ-14000506 в кількості 4909 л., в загальній кількості 12429 л (а.с.55,56).
Суд встановив, що 24.06.2014 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Поклажодавець) та ТОВ "Західенергоресурс" (Зберігач) укладено договір зберігання, відповідно до умов якого Зберігач зобов'язується надавати Поклажодавцеві послуги по зливу, наливу та зберіганню палива дизельного (товару) протягом строку дії цього договору, а також повернути зі зберігання товар, який переданий Поклажодавцем. Відповідно до п.1.3 договору зберігання товару здійснюється на АЗС Зберігача, що знаходиться за адресою: смт Іваничі, вул.Залізнична,6 Волинської області (а.с.61).
Відповідно до обумовленого договору, 24.06.2014 на АЗС позивача в смт Іваничі, вул.Залізнична,6 надійшло дизельне пальне на зберігання згідно з товарно-транспортною накладною №НБ-14000449 від 24.06.2014 загальною кількістю 10077,00 л, що також підтверджується актом прийому-передачі товару на зберігання від 24.06.2014 та актом звірки станом на 30.06.2014 (а.с.62-64).
Станом на 03.07.2014 залишок дизельного палива на АЗС, в тому числі дизельного палива, прийнятого на зберігання, становив 11178,99 л, що підтверджується змінним звітом АЗС від 03.07.2014 (а.с.65).
03.07.2014 на АЗС позивача надійшло дизельне паливо на реалізацію відповідно до товарно-транспортної накладної № НБ-14000476 від 03.07.2014 у кількості 7520л, що також підтверджується змінним звітом АЗС та денним X-звітом РРО від 03.07.2014 (а.с.66).
В період з 03.07.2014 по 14.07.2014 дана партія товару була продана, що підтверджується змінними звітами АЗС та деними X-звітами РРО про реалізацію палива дизельного в період з 03.07.2014 по 14.07.2014 у загальній кількості 7639,01 л (а.с.67-86).
14.07.2014 на АЗС позивача надійшло дизельне паливо на реалізацію відповідно до товарно-транспортної накладної №НБ-14000506 від 14.07.2014 в кількості 1909 л, що також підтверджується змінним звітом АЗС та денним X-звітом РРО від 14.07.2014 (а.с.87-88).
Таким чином, на дату проведення перевірки 17.07.2014 на АЗС позивача перебувало дизельне паливо на зберіганні у кількості 10077 л та дизельне паливо, прийняте для реалізації відповідно до товарно-транспортної накладної №НБ-14000506 від 14.07.2014, що підтверджується також змінними звітами АЗС та X-звітами РРО за період з 14.07.2014 по 17.07.2014 (а.с.89-94).
Кількість дизельного палива Поклажодавця, що перебувало на АЗС Позивача на зберіганні, підтверджується актами звірки станом на 30.06.2014, 31.07.2014, 31.08.2014 (а.с.64,95,96).
Враховуючи, що в додатку 7 до акта перевірки №001529 від 17.07.2014 визначено перевірений залишок товару в кількості 10548 л, відтак, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що взятий до уваги при розрахунку штрафних санкцій залишок дизельного палива включає в себе 10077 л дизельного палива, прийнятого позивачем на зберігання, а також 471 л дизельного палива, одержаного для реалізації.
Власником дизельного палива у кількості 10077,00 л, переданого Позивачу на зберігання за договором зберігання від 24.06.2014, є ФОП ОСОБА_7 Пітвердженням виконання сторонами договору зберігання від 24.06.2014 є платіжне доручення №3290 від 09.09.2014 про оплату Поклажедавцем послуг зберігання згідно з актами наданих послуг за червень-серпень 2014 та відповідні акти наданих послуг, підписані сторонами (а.с.97,99-101).
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що врахований відповідачем при визначенні штрафних санкцій залишок дизельного палива 10548 л, отриманого для реалізації, є необгрунтованим та спростовується дослідженими судом доказами.
Що стосується вартості 1 л дизельного палива в розмірі 14,55 грн., врахованого відповідачем при застосуванні штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Як вказано вище по тексту судової постанови, відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" штрафні санкції за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію застосовуються у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару.
Відтак, відповідно до наведеного, розмір відповідальності господарюючих суб'єктів за зазначені у цій нормі порушення повинен встановлюватись виходячи з вартості партії товару, одержаного для реалізації від постачальника. Врахування при цьому контролюючим органом ціни, за якою господарюючий суб'єкт реалізовує цей товар, не грунтується на приписах Закону та не може бути визнано обгрунтованим.
Дослідженими в справі доказами стверджено, що застосована контролюючим органом ціна одиниці товару (реалізації) є відмінною від прихідної ціни на паливо дизельне, що надійшло на АЗС в смт Іваничі вул.Залізнична,6 Волинської області відповідно до товарно-транспортної накладної №НБ-14000506 від 14.07.2014.
Так, суд встановив, що 30.04.2014 на адресу ТОВ "Західенергоресурс" надійшло паливо дизельне ДТ-Л-К4, сорт С виробництва ОАО "Нафтан" м.Новополоцьк в кількості 60,838 т (сертифікат відповідності № UA1.173.0024779-14, паспорт якості №796 від 21.04.2014) відповідно до залізничної накладної №32897357, видаткової накладної №1235 від 28.04.2014 та акту №1235 прийому-передачі нафтопродуктів від 28.04.2014 від постачальника ТОВ "Оленерго" за Договором поставки нафтопродуктів №10301 від 30.10.2013 з додатком №6 від 28.04.2014 (а.с.127-134).
На підставі Договору № 1 відповідального зберігання нафтопродуктів від 01.07.2012, акта приймання на зберігання від 30.04.2014 , вищезазначене паливо дизельне в кількості 60,838 т було прийняте на зберігання ФОП ОСОБА_5 на склад зливу нафтопродуктів в с.Городок, що підтверджується Актом №НБ-14000053 приймання нафтопродуктів по кількості від 30.04.2014 (а.с.119-125). В подальшому зазначене дизельне паливо було відвантажене в автоцистерни Позивача відповідно до товарно-транспортних накладних, в тому числі відповідно до ТТН №НБ-14000506 від 14.07.2014 та доставлене на АЗС Позивача (зокрема на АЗС №9 в смт Іваничі вул.3алізнична,6 Волинської області), що підтверджується реєстром товарно-транспортних накладних за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та актом звірки за липень 2014р. від 01.08.2014 (а.с.126,135-136).
Кількість дизельного палива ДТ-Л-К4, сорт С виробництва ОАО "Нафтан" м.Новополоцьк, що надійшло від постачальника на адресу позивача відповідно до видаткової накладної №1235 від 28.04.2014, становить 60,838 т загальною вартістю 964 586,49 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.4.3.2.13 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Міністерством палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008. №281/171/578/155, Масу нафти і нафтопродукту в ємності визначають за формулою:
М= V х p, де
М - маса нафти або нафтопродукту, кг,
V - об'єм нафти або нафтопродукту за фактичної температури, м3;
р- густина нафти або нафтопродукту за фактичної температури, кг/м3.
1т = 1000 кг
М = 60,838 т = 60 838,00 кг
Густина дизельного палива визначається відповідно до акту №НБ-14000053 приймання нафтопродуктів по кількості та становить 0,835 т/м3 , тобто 835 кг/м3.
Таким чином, кількість отриманих нафтопродуктів у літрах визначається за формулою: V = M/p
V= 60 838/835= 72,860 м3
1 м3= 1000 л,
отже 72,860 х 1000=72 860 л.
Отже, відповідно до видаткової накладної № 1235 від 28.04.2014 на адресу позивача надійшло 72860 л дизельного палива.
Відтак, вартість 1 л дизельного палива, отриманого позивачем на підставі зазначеної видаткової накладної, визначається як частка 964 586,49 та 72 860 і становить 13,24 грн.
Таким чином, вартість одного літра дизельного палива, отриманого позивачем для реалізації, є меншим ніж було враховано контролюючим органом при застосуванні штрафних санкцій.
Наведені вище фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що відповідач при прийнятті спірної постанови діяв необгрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, без врахування даних обліку суб'єкта господарювання щодо кількості та вартості отриманого для реалізації дизельного палива, невірно визначив залишок нафтопродукту на час перевірки та не врахував ціну партії товару, отриманого для реалізації. При цьому ні акт перевірки, ні додатки до нього, ні письмове заперечення відповідача проти позову не містять розрахунку штрафних санкцій, застосованих до позивача, що, з урахуванням наведеного, свідчить про їх необгрунтованість та безпідставність.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не в спосіб, що встановлений законом, при цьому суд не повинен перебирати на себе дискреційні повноваження контролюючого органу та розраховувати штрафні санкції замість суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності спірного рішення. Натомість позивач належними й допустимими доказами довів обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, спростовують встановлені перевіркою порушення та свідчать про невірну методологію застосованих штрафних санкцій, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", № 120 від 24 липня 2014 року.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.