Справа № 609/907/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Томчук С.В.
Провадження № 22-ц/789/1048/14 Доповідач - Загорський О.О.
Категорія - 47
18 вересня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Загорського О.О.
суддів - Демкович Ю. Й., Козак І. О.,
при секретарі - Танцюра О.В.
за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і його представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шумського районного суду від 04 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
11.07.2014 року ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом. Вимоги аргументовано тим, що у них виникають непорозуміння, суперечки і сварки. На ґрунті взаємної неприязні припинились подружні стосунки. Сім'я існує формально.
Рішенням Шумського районного суду від 04.08.2014 року позов задоволено і шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права. Вказує, що під час розгляду справи суд не врахував невизнання ним позову і не вжив жодних заходів для примирення сторін - не надав строку для примирення. В рішенні суду не врегульовано питання з ким залишається дитина і участь подружжя в утриманні та вихованні дитини. Зазначає, що у рішенні не вказані мотиви з яких суд вважає неможливим збереження сім'ї.
В судовому засіданні апелянт, представник апелянта апеляційну скаргу підтримали і вказали, що ОСОБА_2 заперечував проти розірвання шлюбу, але суд не надав строк для примирення. ОСОБА_2 зазначив, що вказане ОСОБА_1 про його поведінку не відповідає дійсності.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила і вказала, що прожила у шлюбі з ОСОБА_2 чотирнадцять років і протягом подружнього життя він неодноразово вчиняв насильство відносно неї і сина, побив її металевим відром від чого вона втратила зір. ОСОБА_2 погрожував їй фізичною розправою, казав, що вона помре і не буде знати від чого. Вважає, що ОСОБА_2 підсипав їй якийсь порошок, який вона знайшла в будинку, від нього напевне їй і було погано. Підозрює, що ОСОБА_2 хотів її отруїти. Вказала, що вони разом не проживають і вона категорично проти збереження шлюбу.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили шлюбні відносини, між ними склалися неприязні відносини, що є підставою для розірвання шлюбу.
З висновком суду слід погодитися, оскільки він підтверджений матеріалами справи та достатньо мотивований.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.06.2001 року - свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.07.2014 року (а.с. 7).
У шлюбі народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 06.06.2002 року (а.с. 8).
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, сторони не підтримують шлюбних відносин, ОСОБА_2 вчиняє насильство відносно ОСОБА_1, примирення категорично заперечується ОСОБА_1 і вона виступає проти подальшого збереження шлюбу.
Враховуючи вказане, зважаючи на норми ст.ст. 111, 112 СК України, суд першої інстанції дійшов вірного і обгрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, оскільки шлюбні відносини між подружжям припинені, примирення сторін є неможливим. Подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам ОСОБА_2.
Колегією суддів критично оцінюються доводи апеляційної скарги, що судом не врегульовано питання з ким залишається дитина і участь подружжя в утриманні та вихованні дитини, оскільки питання про визначення місця проживання дитини не ставилося.
Положенням ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини яка досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Коли подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей вони не позбавлені права звернутися в суд з відповідним позовом.
Доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи суд не врахував невизнання ним позову і не вжив жодних заходів для примирення сторін колегією суддів оцінюються критично, оскільки примирення категорично заперечується ОСОБА_1 і в апеляційній інстанції, з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції - 04.08.2014 року до моменту перегляду справи апеляційним судом - 18.09.2014 року сторони не примирилися.
Твердження апелянта, що у рішенні не вказано судом мотивів розірвання шлюбу спростовуються змістом рішення суду від 04.08.2014 року.
З огляду на положення п. 4 ст. 129 Конституції України про те, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, положення ч.2 ст. 308 ЦПК України - не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань то підстави вважати судове рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства - відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.
Рішення суду постановлено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шумського районного суду від 04 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.О. Загорський