03.10.2014
227/4345/14-ц
03 жовтня 2014 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,-
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів за період з червня 2011р. по серпень 2014 року в сумі 4707,51 грн.
Розглянувши заяву і надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги на утворений борг у сумі 4707,51 грн. заявником до заяви не надано.
Наявність спору із поданих до суду документів вбачається також через відсутність документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника - відсутні відповідні договори про надання таких послуг, інші письмові докази, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із заяви і поданих документів про видачу судового наказу про стягнення суми заборгованості за надані послуги - вбачається спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Крім того, відповідно до п.1 ч.6 ст.100 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статус підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи-боржника.
Згідно відповіді Добропільського міського відділу ГУ Державної міграційної служби в Донецькій області надати відомості про реєстрацію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості. За адресою АДРЕСА_1 картотека не заводилась.
Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 100 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. ст. 257, 267 ЦК України, ст. ст. 96-101, 210, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та вивезення твердих побутових відходів за період з червня 2011р. по серпень 2014 року в сумі 4707,51 грн.
Роз'яснити заявнику його право на звернення з вимогами до суду у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.М.Любчик
03.10.2014