Справа: № 826/6836/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Пилипенко О.Є.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Севастополі про визнання дій протиправними, скасування постанов № 6, 7, 8 від 16.01.2014 року, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі, в якому просить:
- визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі щодо винесення постанов про накладення штрафних санкцій №6, 7, 8 від 16.01.2014 року в сумі 32 300,00 грн. протиправними;
- скасувати винесені Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Севастополі постанови №6, 7, 8 від 16.01.2014 року про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Дієса» в сумі 32 300,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2014 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду від 18 липня 2014 року, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами інспекції було проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції ТОВ «Дієса», розміщеної за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 65 А/40, за результатами чого складено акт від 28.11.2013 року №000069, зі змісту якого вбачається факт виявлених порушень, вчинених позивачем, а саме: відсутність або неналежне застосування національного знаку відповідності на ряді товарів.
Вказана перевірка, як вбачається зі змісту вказаного вище акту перевірки, проведена на підставі наказу від 27.11.2013 року №231, направлення від 27.11.2013 року №103 та згоди Держспоживінспекції від 26.11.2013 року №5469-2-7/6.
За результатами перевірки позивача інспекцією винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№76 та 77 від 23.12.2014 року, якими встановлено обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та зазначено строк виконання - 13.01.2014 року.
Також, у зв'язку з виявленням посадовими особами Інспекції порушення позивачем п. 2 ч. 2, п.п. 1 та 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постановами про накладення штрафних санкцій №№6, 7 та 8 від 16.01.2014 року ТОВ «Дієса» постановлено сплатити штрафи у сумі 2 500,00 грн., 4 250,00 грн. та 25 500,00 грн. відповідно.
Не погоджуючись з висновками Інспекції, на підставі яких винесено оскаржувані постанови №№6, 7 та 8 від 16.01.2014 року, позивач звернувся до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів зі скаргою за вих.№110-юр від 27.03.2014 року, за результатами розгляду якої позивача листом від 10.04.2014 року №2155-2-11/8 повідомлено про можливість оскарження рішень, приписів, дій чи бездіяльності органів ринкового нагляду або їх посадових осіб до суду.
Вважаючи оскаржувані постанови №№6, 7 та 8 від 16.01.2014 року необґрунтованими, а дії щодо їх винесення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877 (далі - Закон №877), визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №877 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Згідно ч.1 ст.7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877).
Частиною 6 ст.7 Закону №877, встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем правомірно та в межах своїх повноважень проведено перевірку ТОВ «Дієса».
Крім того, доводи апелянта, що лист Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 року №405/01-01 підписаний не уповноваженою особою, а тому проведення перевірки є неправомірною, не відповідає дійсним обставинам справи, так як доказів, що підтверджували вищезазначене позивачем не надано. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем самостійно було допущено перевіряючий орган до проведення перевірки.
Посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2014 року по справі №826/18856/13-а, яким було скасовано як незаконні направлення на перевірку та згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки, колегією суддів до уваги також не беруться, оскільки, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, вказану постанову було скасовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при проведенні позапланової перевірки ТОВ «Дієса» відповідачем було дотримано вимоги чинного законодавства.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов №№ 6, 7 та 8 від 16.01.2014 року, останні винесені у зв'язку з виявленими посадовими особами Інспекції порушення ТОВ «Дієса» п. 2 ч. 2, п.п. 1 та 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від02.12.2010 року №2735.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції, зокрема, у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції, зокрема, у разі:
- розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону №2735);
- розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону №2735).
Згідно ст. 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 року №3164-ІV Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів. На продукцію, процеси і послуги, які не відповідають технічним регламентам, на продукцію, процеси і послуги, які не придатні для застосування Національного знака відповідності або знаків відповідності стандартам, пакувальні або рекламні матеріали не наносяться знаки або інші позначення, подібні до визначеного Національного знака відповідності, чи інші позначення. Забороняється застосування Національного знака відповідності до продукції, процесів або послуг, що є об'єктами технічного регулювання, якщо це не визначено в технічних регламентах.
Національний знак відповідності, згідно з Описом національного знака відповідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.
При цьому, п. 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599 (надалі - Правила №1599), визначено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.
Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності (п. 7 Правил №1599).
Колегією суддів, досліджено акту перевірки позивача, з якого вбачається, що посадовими особами інспекції при перевірці позивача вказано про порушення Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.20009 року №1149, та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785.
Так, відповідно до п. 7 Технічного регламенту №1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність. (п. 10 Технічного регламенту №1149).
Пунктом19 Технічного регламенту №785 визначено, що національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599. У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.
Перевіряючим органом під час перевірки характеристик продукції ТОВ «Дієса» встановлено відсутність або неналежне застосування національного знаку відповідності на ряді товарів, що реалізовувалися позивачем, про що зазначено в акті перевірки від 28.11.2013 року.
Колегія суддів, також, погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість наданих представником позивача в якості доказів копії фотокарток, на яких зображені вказані вище товари з наявними на них національним знаком відповідності, оскільки останні датовані 29.11.2013 року, тобто вже після проведення перевірки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, не спростовано висновків Інспекції, зафіксованих в акті перевірки, на підставі яких ґрунтується оскаржувані постанови №№6, 7 та 8 від 16.01.2014 року, а саме: не спростовано факту відсутності та неналежного застосування станом на момент проведення первинної перевірки (28.11.2013 року) національного знаку відповідності на товарі, що став об'єктом перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: О.Є.Пилипенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Пилипенко О.Є.
Шелест С.Б.