"02" жовтня 2014 р.Справа № 916/1457/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 1580 від 15.07.2014 року)
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Заржицька В.О. (довіреність № 07/07 від 30.07.2014 року)
від відповідача:
- Янковський С.А. (довіреність № 1548/11 від 24.07.2014 року)
- Звєрєв О.Ю. (довіреність № 1548/11 від 24.07.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ"
на рішення господарського суду Одеської області від " 24" червня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 01" липня 2014 року
по справі № 916/1457/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал"
до відповідача Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ"
про стягнення 929 477,59 грн.
(В судовому засіданні 30.09.2014 року відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалася перерва до 02.10.2014 року)
15.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення боргу за послуги водопостачання для поливу в сумі 726 437,93 грн.
18.06.2014 року позивач звернувся до суду с заявою про уточнення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої у зв'язку із здійсненням нових нарахувань за період з 01.04.2010 року по 01.05.2014 року просив стягнути 929 477,59 грн. (т.1 а.с.120-121).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 01.04.2008 року № 20П, у зв'язку із несплатою КП "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" в повному обсязі наданих/отриманих від відповідача послуг водопостачання для поливу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року по справі № 916/1457/14 (суддя Горячук Н.О.) позовні вимоги ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал" задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" 929 477,59 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, 18 589, 55 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал" в позові.
В обґрунтування своїх вимог та заперечень, скаржник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення і невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, рішеннями ВК ОМР від 21.08.2013 року № 970, від 28.10.2008 року № 1212, у тарифну складову не входить полив прибудинкових територій та зелених насаджень, що не було досліджено та встановлено судом першої інстанції під час прийняття рішення.
Крім того зі змісту апеляційної скарги апелянт зазначає, що доцільним було зменшити позовні вимоги до 573 661,87 грн.
Представником позивача надано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому він в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 01.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі директора Філії "Інфоксводоканал" (Водоканал) та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" (Абонент) укладено договір за № 20П про надання послуг по водопостачанню для поливу прибудинкових територій та зелених насаджень (далі договір), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з водопостачання для поливу подвір'я, клумб та газонів на прибудинкових територіях, а відповідач - сплачувати за отримані послуги (т.1 а.с.13-15).
Пунктом 7.3 договору передбачено, що він є дійсним з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію.
В матеріалах справи відсутні будь-які заяви про припинення дії зазначеного вище договору, а тому він вважається дійсним та обов'язковим для виконання.
Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунок об'єму використаної на полив води здійснюється відповідно до показників прибору обліку, на підставі наданих абонентом звітів. У випадку відсутності приладу обліку води, тимчасово до їх установки, розрахунок об'єму води використаної на полив подвір'я, клумб та газонів на прибудинкових територіях, здійснюється відповідно до діючих норм встановлених рішенням органів місцевого самоврядування, відповідно до дислокацій, що містять інформацію про площі поливу, а також на підставі талонів із спеціально обладнаних пунктів заправки водополивальна машина.
За змістом п. 3.3 договору, оплата послуг за водокористування для поливу проводиться щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Так, як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості позивачем було здійснено на підставі наявних в матеріалах справи:
- дислокацій об'єктів КП ЖКС „Порто-Франківський", тих які користуються послугами водовідведення станом та мають поливну площу, що надавалися щорічно відповідачем (т.1 а.с.16-51);
- рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №675 від 27.11.2003р., яким визначається поливний сезон з 01 квітня по 30 вересня (т.1 а.с.65);
- наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №126 від 14.05.2008р. „Про затвердження Методики розробки технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами та організаціями", яким затверджений норматив на поливання 0,005 кубичних метрів на добу;
- рішенням Одеської міської ради №1074 від 25.09.2008 року, яким затверджені діючі тарифі, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №59 від 20.01.2011р., постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №89 від 10.02.2012 року (т.1 а.с.66-68).
Таким чином позивачем за період з 01.04.2010 року по 01.05.2014 року було нарахована КП ЖКС „Порто-Франківський" заборгованість по послуги водопостачання та паливу у розмірі 929 477,59 грн., які так і не були сплачені останнім.
29.05.2013 року ТОВ "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" направив на адресу відповідача для узгодження та оформлення акт звірки взаєморозрахунків за водокористування № 1288 від 29.05.2013 року за період з 01.04.2010 року по 01.11.2012 року на суму 726 437,93 грн. та 16.05.2014 року позивач також направив акт звірки № 115 на суму 929 477,59 грн., які так залишені відповідачем без узгодження та підпису (т.1 а.с.52-53, 132-133).
Проте заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до умов Договору № 20П від 01.04.2008 року про наданню послуг по водопостачанню для поливу за період з 01.04.2010 року по 01.05.2014 року на суму 929 477,59 грн. досі не погашена, що і стало підставою для звернення ТОВ "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" до суду з відповідним позовом
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал" про стягнення на його користь з КП ЖКС „Порто-Франківський" боргу та вважає, що доводи, заперечення і вимоги останнього, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (пункти 1 та 2).
Відповідно до ст.ст. 626,629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 901, 903 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал" та КП ЖКС „Порто-Франківський" склалися правовідносини пов'язані з наданням послуг по водопостачанню для поливу прибудинкових територій та зелених насаджень, про що 01.04.2008 року був укладений відповідний Договір № 20П
Так, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін (за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Між тим, відповідач за отримані від позивача у зазначений вище період послуги, в порушення умов Договору № 20П та вищезазначених норм чинного законодавства свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не розрахувався взагалі, залишивши і наданий час не погашеною заборгованість у розмірі 929 477,59 грн.
Колегією суддів не приймаються доводи скаржника відносно того, що рішеннями ВК ОМР від 21.08.2013 року № 970, від 28.10.2008 року № 1212 у тарифну складову не входить полив прибудинкових територій та зелених насаджень.
За змістом п.1.1 укладеного та підписаного сторонами Договору від 01.04.2008 року № 20П сторонами було узгоджено, що позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з водопостачання для поливу подвір'я, клумб та газонів на прибудинкових територіях, а відповідач - сплачувати за отримані послуги.
Крім того зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник фактично визнає борг та просить зменшити позовні вимоги з 929 477,59 грн. до 573 661,87 грн., відповідно до розрахунків наданих бухгалтерським відділом КП ЖКС „Порто-Франківський".
Проте, під час розгляду справи в ході апеляційного провадження апелянт в судовому засідання просив скасувати оскаржуване рішення повністю та в задоволенні позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал" відмовити в повному обсязі.
Посилання скаржника на те, що дощ є форс мажорною обставиною та не переробною силою є недоведеним та необґрунтованим фактом, оскільки для того щоб це стверджувати про форс мажорні обставини, КП ЖКС „Порто-Франківський" повинно було звернутися до Торгово-промислової палати України для отримання довідки про наявність обставин форс-мажору стосовно інцидентів, що не було зроблено останнім.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі „Інфоксводоканал".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року по справі № 916/1457/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП ЖКС „Порто-Франківський" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Одеської області від „24" червеня 2014 року по справі № 916/1457/14 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „06" жовтня 2014 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров