Справа: № 826/5516/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
02 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000184210, -
У квітні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000184210. Свої позовні вимоги мотивував тим, що винесене податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства. Зазначав, що існували форс-мажорні обставини, які підтверджуються довідками постачальника про їх наявність, Висновком Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом з ЗАТ «Вагонмаш» (Російська Федерація) № KMCE/CON/001 від 22.07.2011 р., яким постачальнику надавалась можливість на затримку поставки товару. Зазначене вище, на переконання позивача, спростовує твердження відповідача, визначені ним в акті перевірки, щодо відсутності підстав для затримки поставки товарів у період з 15.06.2013 року по 08.07.2013 року. Вважає, що з його боку порушень ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР не відбулось, а тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, вказував на те, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Моментом фактичного перетину імпортованого товару, а саме вагонів метро мод. 81-540.3К №№ 10413, 11659, 11660, 11661, 10412 є момент, коли вагони метро перетнули кордон України та прибули на Сумську митницю України 13.06.2013 року. Згідно Висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 668 по сумам 2 047 136,33 Євро та 2 331 054,00 Євро граничний термін розрахунків по зовнішньоекономічним операціям по контракту № KMCE/CON/001 від 22.07.2011 року настає 15.06.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 червня 2014 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Проте, Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство «Київський метрополітен» (ідентифікаційний код юридичної особи 03328913) зареєстроване Жовтневою районною державною адміністрацією у м.Києві від 06.11.1992 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 01156, перереєстровано Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва 23.03.1999 р. як комунальне підприємство «Київський метрополітен» (у зв'язку зі зміною форми власності). Підприємство отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 09.02.2005 р. серії А00 № 002705, видане Солом'янською районною державною адміністрацією Комунальному підприємству «Київський метрополітен», номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР за № 10731200000002316, код форми власності - 32 (комунальна власність).
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 646-Р та Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 р. №2155 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» і підпорядковано виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» є правонаступником державного підприємства «Київський метрополітен».
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м.Київ, проспект Перемоги. 35.
Перевіркою встановлено, що фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Перемоги. 35.
КП «Київський метрополітен» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.04.1999 р. за №2072 (довідка про взяття на облік від 21.01.2008 р. № 2072/29-004). Станом на 31.12.2013 р. підприємство перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників (довідка про взяття на облік платника податків від 10.07.2013 р. №1328101400148).
У періоді, за який проводилась перевірка, КП «Київський метрополітен» було зареєстроване платником ПДВ з 29.07.1997 р. по 14.04.2011 р. відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку па додану вартість № 100332532, виданого платнику податків 12.04.2011 р. Індивідуальний податковий номер - 033289126588. Свідоцтво анульоване у зв'язку із змінами даних у платника (а саме - зміни в статуті в частині поштового індексу та розміру статутного капіталу).
Платнику податку 17.07.2013 року видане нове свідоцтво №200133265. Дата початку дії свідоцтва - 18.07.2013 року.
В період з 20.12.2013 року по 31.12.2013 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «Київський метрополітен», код за ЄДРПОУ 03328913 з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно листів ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» від 13.03.2013 р. №47/3-30/2/1437, від 08.04.2013 р. №47/3-30/2-07/2224, від 07.06.2013 р. №47/3-30/2-07/3491, від 05.07.2013 р. №47/3-30/2-07/4042, від 07.11.2013 р. №47/3-30/2-07/6550 та листа Головного управління Національного банку України по м.Києву і Київський області від 07.10.2013 р. №09-208/15564 за період з 16.03.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт №13/42-10/03328913 від 09.01.2014 року.
В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.
Позивач, 15 січня 2014 року до податкового органу подав заперечення на Акт №13/42-10/03328913 від 09.01.2014 року.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 22 січня 2014 року №1853/10/42-158, висновки, викладені в акті №13/42-10/03328913 від 09.01.2014 року залишено без змін.
23 січня 2014 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, на підставі Акта перевірки №13/42-10/03328913 від 09.01.2014 року, прийняло податкове повідомлення-рішення №0000184210, яким згідно з підпунктом 20.1.27 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями та згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД, 21081000 в розмірі 3 075 314,79 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Міністерства доходів і зборів України, яке своїм рішенням від 07.04.2014 року №6093/6/99-99-10-01-15 його скаргу залишило без розгляду та повернуло її.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.
На підставі направлень від 20.12.2013 року №696 та №697, виданих Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства «Київський метрополітен», код за ЄДРПОУ 03328913, (далі - Підприємство) з питань дотримання вимог валютного законодавства.
За результатами перевірки складено Акт від 09.01.2014 року №13/42-10/03328913 в якому зазначено, що встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Відповідач зазначив, що у період з 16.06.2013 року по 07.07.2013 року (22 дні) була недопоставка товару на суму 4 378 190,33 євро (46 595 678,66 грн.) та згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2014 року №0000184210 Підприємству нарахував суму грошового зобов'язання 3 075 314,79 грн. (три мільйони сімдесят п'ять тисяч триста чотирнадцять грн. 79 коп.) у вигляді пені (0,3% за кожний день прострочки) за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Суд першої інстанції посилався на норми Податкового кодексу України щодо застосування аналогії права до приписів п. 44.6. ст.44 ПК України та вважає, «що оскільки висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 на час перевірки був відсутній, останній не може впливати на оцінку правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.».
Проте, із такою позицією суду першої інстанції не можливо погодитись, оскільки приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України визначено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що позивач у своїй позовній заяві зазначав, що 21.01.2014 року при розгляді заперечень останнього від 15.01.2014 року №24-Н в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників представники позивача (Панасюк Л.Г., Мирошніченко Т.О.) зазначали про те, що ЗАО «Вагонмаш» надасть висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати про підтвердження форс-мажорних обставин за період з 15.06.2013 року по 05.07.2013 року.
Також, вказувалось на те, що ЗАТ «Вагонмаш» знаходилось у стані ліквідації і належним чином не могло виконати свої зобов'язання за контрактом №КМСЕ/СОN/001, а саме, вчасно надіслати позивачу висновок про підтвердження форс-мажорних обставин у період, що перевірявся відповідачем.
Не зважаючи на те, що позивач додатково звернувся до ЗАТ «Вагонмаш», щоб вони надали Висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати про підтвердження форс мажорних обставин, 22.01.2014 року за №1853/10/42-158 на адресу Підприємства надійшла відповідь, що Акт перевірки від 09.01.2014 року №13/42-10/03328913 відповідає чинному законодавству та залишається без змін, а 23.01.2014 року за №0000184210 винесено податкове повідомлення-рішення, яке підприємство отримало 28.001.2014 року за вх. №99, згідно з яким нараховано вищевказану суму грошового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
14.02.2014 року на адресу Підприємства надійшов Висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 про те, що затримка виконання ЗАТ «Вагонмаш» зобов'язань по поставці вагонів метрополітену відповідно до умов Контракту №КМСЕ/СОN/001, укладеного з КП «Київський метрополітен», поставка третього та четвертого п"ятивагонних метропоїздів по 05.07.2013 року, у зв'язку із перенесенням графіка поставки вагонів метрополітену, є обставинами непереборної сили.
Відповідно до п. 56.12 ст. 56 ПКУ, визначено, що якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Позивач, 19.02.2014 року направив на адресу Міністерства доходів і зборів України листа за №104-Н про скасування повідомлення-рішення від 23.01.2014 року №0000184210 у зв'язку із підтвердженням форс-мажорних обставин. Та зазначало, що відповідно до Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, як один із видів податків і зборів, не передбачені.
Однак, не зважаючи на те, що п. 56.12 ст. 56 ПКУ передбачено право платника податків на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, Міністерство доходів і зборів України неправомірно залишило без розгляду скаргу позивача, посилаючись на те, що скаргу подано з порушенням строків, зазначених в п. 56.3 ст. 56 ПКУ (10 денний строк).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції неправомірно застосував аналогію права згідно із п. 44.6. ст. 44 ПК України, оскільки контролюючий органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення не врахував Висновок Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 про те, що затримка виконання ЗАТ «Вагонмаш» зобов'язань по поставці вагонів метрополітену відповідно до умов Контракту №КМСЕ/СОN/001, укладеного з КП «Київський метрополітен», поставка третього та четвертого п"ятивагонних метропоїздів по 05.07.2013 року, у зв'язку із перенесенням графіка поставки вагонів метрополітену, є обставинами непереборної сили, тобто ще на стадії досудового розгляду спору, а саме на стадії адміністративного оскарження рішення.
В силу вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ, податковий орган зобов'язаний був врахувати вищевказаний Висновок.
Крім того, суд першої інстанції, приймаючи спірну постанову, не прийняв до уваги ч.ч. 6, 7 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно якої зазначено, що у разі якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону N959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року N136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону N185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону N959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Враховуючи наведене, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону N185/94-ВР, є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Згідно висновку Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №668 по сумам 2 047 136,33 євро, 3 885 090,00 євро граничний термін розрахунків по зовнішньоекономічним операціям по контракту КМСЕ/СОN/001 від 22.07.2011 року настає з 01.06.2013 року до 15.06.2013 року, по сумі 2 331 054,00 євро граничний термін розрахунків по зовнішньоекономічним операціям по контракту КМСЕ/СОN/001 від 22.07.2011 року настає з 10.06.2013 року по 15.06.2013 року.
Моментом фактичного перетину імпортованого товару, а саме, вагонів метро мод. 81-540.3К №№ 10413, 10412, мод. 81-541.3К №№ 11659, 11660, 11661 є момент, коли вагони метро перетнули кордон України та прибули на Сумську митницю України 13.06.2013 року згідно митної транспортної накладної АН 631732 на суму 3 885 090,00 євро згідно платіжного доручення від 12.10.11 №4 на суму 114 910,00 євро та платіжного доручення від 09.12.2011 №6 на суму 3 770 180,00 євро (другий метропотяг). Тобто, вбачається що поставка імпорту на Україну відбулася у строк, встановлений згідно висновку №668.
Згідно Висновку Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 28.01.2014 року №101/9 зазначено, що затримка виконання ЗАТ «Вагонмаш» зобов'язань по поставці вагонів метрополітену відповідно до умов Контракту №КМСЕ/СON/001, укладеного з КП «Київський метрополітен», у зв'язку із дією обставин непереборної сили, безпосередньо вплинула на зміщення виробничого графіку відносно поставки третього та четвертого метропотягів по 05.07.2013 року.
Згідно висновку Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №813 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по сумам 2 047 136,33 євро та 2 331 054,00 євро продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічною операцією з 08.07. 2013 року до 31.10.2013 року.
Тобто, фактично у позивача була прострочка терміну неповернення валютних коштів за платіжними дорученими від 09.12.2011 року №6 на суму 2 047136,33 євро та від 11.03.2013 року №2 на суму 2 331 054,00 евро з 05.07.2013 року по 08.07.2013 року.
Моментом фактичного перетину імпортованого товару, а саме, вагонів метро мод. 81-7717.5К №№2897, 2898, 2899, 2900, мод. 81-714.5К №№3109, 3110, 3111, 3112, 3113, 3114 є момент, коли вагони метро перетнули кордон України та прибули на Сумську митницю України 20.10.2013 року згідно митної транспортної накладної АТ 252117 на суму 7 770 180,00 євро згідно платіжного доручення від 09.12.2011 року №6 на суму 2 047 136,33 євро та платіжного доручення від 13.03.2013 № 2 на суму 2 331 054,00 євро (третій та четвертий метро потяги) та залишок коштів за метропотяги в сумі 3 391 989,67 євро сплатили 06.12.2013 року.
Із огляду на вище викладене, податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 року №0000184210 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, 21081000: 3 075 314 гривень 79 копійок є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене та те, що позивач не порушував ст.2 Закону України від 23.09.1994 №Г85/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 червня 2014 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський метрополітен» - задоволити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 червня 2014 року - скасувати.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000184210.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 07 жовтня 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 06 жовтня 2014 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.