Ухвала від 16.09.2014 по справі 2а/2506/304/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2506/304/12 Головуючий у 1-й інстанції: Григор'єв Р.Г. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду міста Чернігова із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, в якому просила визнати незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова в призначенні їй пільгової пенсії за вислугу років з 01.09.2010р.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 березня 2012 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (із змінами і доповненнями), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 6 травня 2001 року затверджено Перелік типів позашкільних навчальних закладів та Положення про позашкільний навчальний заклад.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно записів в трудовій книжці позивач ОСОБА_2 в період з 01.08.1978 по 19.05.1992 року працювала викладачем теоретичних дисциплін в Білібінській дитячій школі мистецтв; з 20.05.1992 по 01.09.1992 року музичним керівником дитячого садка-яслів № 7; з 12.11.1992 по 30.08.1993 року викладачем теоретичних дисциплін і загального фортепіано школи мистецтв м. Славутича; з 01.09.1996 по 31.08.2010 року викладачем теоретичних дисциплін школи мистецтв Чернігівського музичного училища ім. Л.М. Ревуцького.

31 серпня 2010 року позивач була звільнена з посади викладача теоретичних дисциплін школи мистецтв Чернігівського музичного училища ім. Л.М. Ревуцького за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

01 вересня 2010 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років.

Однак відповідач в своєму листі від 10.12.2010 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на відсутність необхідного стажу, що дає право на призначення даного виду пенсії, а саме 25 років.

Дані обставини встановлені постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідач не взяв до уваги те, що згідно із ст. 29 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ, позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-ІІІ від 22 червня 2000 року передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (із змінами внесеними постановою КМУ № 1436 від 26 вересня 2002 року), встановлено, що в музичних і художніх школах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді викладача.

За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України № 01-3/133-02-2 від 01 лютого 1995 року Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач, маючи спеціальний педагогічний стаж 25 років та посаду, що відноситься до посад педагогічних працівників, має право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим відповідачу належить виплачувати позивачу пенсію за вислугу років з моменту, коли такі виплати припинилися.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 05 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.

Попередній документ
40756200
Наступний документ
40756203
Інформація про рішення:
№ рішення: 40756201
№ справи: 2а/2506/304/12
Дата рішення: 16.09.2014
Дата публікації: 08.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: