копія
22 вересня 2014 р. Справа № 455вр-14/2а-12687/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши подання державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України по адміністративній справі за позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність 800,00 гривень на користь держави.
08 травня 2013 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2а-12687/10/0470 від 19.12.2010 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 800,00 гривень на користь держави.
19 вересня 2014 року на адресу суду надійшло подання державного виконавця, в якому він просить з метою вжиття заходів для забезпечення виконання виконавчого листа №2а-12687/10/0470 від 19.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 800,00 гривень, тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України.
Подання обґрунтоване тим, що боржник від виконання рішення ухиляється. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем виявлені обставини, які дають підґрунтя державному виконавцеві вважати, що боржник ОСОБА_1 може виїхати за територію України. На цей час заборгованість на користь стягувача не сплачується.
Розглядаючи вказане подання, суд виходить з наступного.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 року № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII передбачено можливість тимчасового обмеження у виїзді з України, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші неврегульовані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
За змістом цього пункту можливість обмеження у виїзді не пов'язується з розглядом цивільних справ, а передбачається така можливість для громадян суб'єктів цивільних відносин, які мають неврегульовані відносини до судового розгляду.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), яка міститься у главі VI ЦПК "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)". За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби.
Інші процесуальні кодекси - Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК), Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) та Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) - не містять відповідних норм у розділах, що регулюють вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень, ухвалених за нормами цих кодексів. Так, КАС містить розділ V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", ГПК - розділ XIV "Виконання рішень, ухвал, постанов". Разом із тим зазначені процесуальні норми КАС та ГПК не містять норм щодо процесуального порядку обмеження права боржника на виїзд за межі України.
Таким чином, ст. 377-1 ЦПК є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що вказане подання не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження має бути відмовлено.
Заявник має право за вирішенням даного спору звернутися до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного процесуального судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.
Керуючись ст.ст. 109, 160 КАС України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за поданням державного виконавця Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Роз'яснити державному виконавцю його право звернутися за вирішенням даного спору до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного процесуального судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Ухвала не набрала законної сили 22 вересня 2014 року. Суддя З оригіналом згідно. Помічник судді В.М. Олійник Е.Г. Лоба