Справа № 760/4909/14-ц
2-2600/14
29 вересня 2014 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Кошар А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач своїми незаконними діями порушує його житлові права, зокрема, в листі-повідомленні та квитанціях на оплату житлово-комунальних послуг зазначає неіснуючу суму боргу в розмірі 11941 гривню 42 копійки.
Зазначений борг виник ще до того як він став членом сім'ї наймача та був зареєстрований в АДРЕСА_1 й питання щодо цього неіснуючого боргу, вже було предметом судового розгляду. Так, зокрема, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року зобов'язано відповідача видати довідку в якій не враховувати заборгованість, що виникла по квартирі до 09 грудня 2008 року, оскільки борг утворився задовго до того як він став членом сім'ї наймача.
Для відновлення порушеного права він вимушений звернутися до адвоката, на оплату послуг якого витратив 4141 гривню 20 копійок. Ці кошти є збитками, тому підлягають відшкодуванню відповідачем.
Також зазначеними протиправними діями йому спричинено моральну шкоду, оскільки дії відповідача призвели до вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, порушення нормальних життєвих зв'язків, необхідності постійних звернень за захистом своїх прав до правоохоронних органів, суду. Вважає, що розмір нанесеної йому моральної шкоди складає 11941 гривню 42 копійки, тобто ту суму, яку відповідач незаконно намагався отримати від нього.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними та такими, що спричинили йому істотної шкоди його охоронюваним законом житловим правам, дії відповідача в особі директора структурного підрозділу ОСОБА_2, щодо навмисного порушення нею його житлових прав, у вигляді тривалих та постійних необґрунтованих відмов виконати певні дії, що привело до його вимушених постійних звернень до суду за захистом своїх прав та незаконного вимагання сплати ним неіснуючого боргу;
- зобов'язати відповідача анулювати усі записи про наявність будь-кого боргу по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є він;
- заборонити відповідачу та його структурним підрозділам нараховувати йому або вказувати у будь-яких квитанціях, документах, об'явах та інших листах-повідомленнях будь-яку заборгованість по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка виникла до того часу як власником зазначеної квартири став він;
- стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду як збитки витрачені на правову допомогу в розмірі 4141гривню 20 копійок;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 11941 гривню.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлений позов та просили його задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Подала до суду письмові заперечення (а.с. 70-73), в яких вказано, що законодавством не передбачено списання заборгованості по квартплаті та комунальних послугах. Заборгованість рахується по особовому рахунку на квартиру. КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації не пред'являє до ОСОБА_1 претензій з приводу сплату цього боргу. Зазначила, що вимоги позивача про відшкодування майнової та моральної шкоди не підтверджені доказами і не ґрунтуються на законі.
Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Направила до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 66).
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 01 червня 2011 року, виданим Відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, зареєстрованим в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04 жовтня 2011 року (а.с. 10).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року визнано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1; зобов'язано Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за місцем знаходження квартири АДРЕСА_1 (а.с. 17).
21 січня 2010 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва визнано ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1; зобов'язано Солом'янську районну в м. Києві державну адміністрацію винести розпорядження, яким перевести особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1; зобов'язано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації укласти договір найму квартири АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Зазначеним рішенням встановлено, що 11 липня 1964 року гр. ОСОБА_6 надано квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю з 4-х осіб: ОСОБА_6, його дружини ОСОБА_7 і доньок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 АДРЕСА_1. Квартиронаймач ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Станом на 01 листопада 2008 року в квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано 4 особи: ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18 листопада 2008 року знято з реєстрації ОСОБА_3; 02 грудня 2008 року з реєстрації знято ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 12 листопада 2008 року укладено шлюб. 03 грудня 2008 року ОСОБА_1 до ВСП «Грушківський» подано заяву на переведення особового рахунку на ОСОБА_10 09 грудня 2008 року позивача зареєстровано за адресою проживання ОСОБА_10 як її чоловіка. 16 грудня 2008 року ОСОБА_10 знято з реєстрації на адресу: АДРЕСА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 69).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року зобов'язано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради ВСП «Грушківський» видати ОСОБА_1 довідку форми № 4 необхідну для приватизації квартири АДРЕСА_1, де зазначити його одного; зобов'язано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради ВСП «Грушківський» видати ОСОБА_1 довідку про наявність чи відсутність заборгованості за комунальні послуги, газ та електроенергію у квартирі АДРЕСА_1 з моменту реєстрації ОСОБА_1 у вказаній квартирі, а саме з 09 грудня 2008 року.
Цим рішенням суду встановлено, що з моменту реєстрації ОСОБА_1 в квартирі він щомісячно сплачує всі рахунки по квартплаті, комунальних послугах та електроенергії і не має заборгованості. Згідно з рішенням Солом'янського районного суду м. Києва сума боргу в розмірі 11941 гривня 82 копійки призначена для сплати з мешканців, які втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року, що набрало законної сили, зобов'язано Відділ приватизації житла Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації розглянути заяву та прийняти рішення по приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 25, 26-27).
При звернення в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач своїми незаконними діями порушує його житлові права, оскільки зазначає неіснуючу суму боргу в розмірі 11941 гривню 42 копійки, яка виникла ще до того, як він став членом сім'ї наймача.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
З довідки ВСП «Грушківський» за № 379 від 03 листопада 2010 року вбачається, що з 09 грудня 2008 року по 01 жовтня 2010 року заборгованість по квартплаті та комунальних послугах відсутня (а.с. 28).
У довідці ВСП «Грушківський» № 593 від 25 жовтня 2011 року вказано, що з моменту проживання ОСОБА_1 боргу не має. Борг в сумі 11941 гривню 82 копійки значиться за раніше зареєстрованими мешканцями (а.с. 29).
З довідки ВСП «Грушківський» № 64 від 29 лютого 2012 року слідує, що з моменту реєстрації 09 грудня 2008 року в ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги та газ відсутні (а.с. 30).
Позивач просить визнати протиправними та такими, що спричинили йому істотної шкоди, його охоронюваним законом житловим правам, дії відповідача в особі директора структурного підрозділу ОСОБА_2 щодо навмисного порушення нею його житлових прав у вигляді тривалих та постійних необґрунтованих відмов виконати певні дії, що привело до його вимушених постійних звернень до суду за захистом своїх прав та незаконного вимагання сплати ним неіснуючого боргу.
Така вимога позивача задоволенню не підлягає з огляду на таке.
ОСОБА_1 за захистом своїх порушених прав звертався з відповідними позовами до суду. Судовими рішеннями визнавались протиправними дії відповідача про необґрунтовані відмови виконати дії. За результатами розгляду позовних заяв ОСОБА_1 ухвалювались відповідні судові рішення, якими відновлювались його порушені права.
Заявлена в позові, що перебуває в провадженні суду, вимога фактично містить опис попередніх порушень прав позивача, які були розглянуті судами та по яких ухвалені рішення суду.
Суд вважає, що додаткового визнання дій протиправними законодавством не вимагається, доказів того, що рішення судів, якими зобов'язано відповідача вчинити певні дії не виконані та ними не відновлені права ОСОБА_1 позивачем надано не було, а матеріали справи, в свою чергу, свідчать про повне виконання відповідачем судових рішень, тому вимога позивача задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просить визнати протиправними дії відповідача у вигляді необґрунтованих відмов виконати певні дії. Разом з тим, не зазначено відмова від вчинення яких конкретно дій є протиправною. Позовна заява не містить таких посилань, і в судовому засіданні позивач та його представник також не зазначили переліку таких дій.
Фактично обґрунтування цієї вимоги містить опис порушень, які вже вирішувались у судовому порядку. Будь-яких інших порушень його прав сторона позивача суду не навела та не виклала обставини цих порушень.
Стосовно вимоги про визнання протиправними дій по незаконному вимаганню сплати позивачем неіснуючого боргу слід зазначити наступне.
Представником відповідача не заперечувалось, що спірний борг виник до реєстрації позивача та нарахований особам, які втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, як і не заперечувалося, що позивач особисто не має заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Представником відповідача також зазначено, що з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 до суду відповідач не звертався, йому видано ряд довідок про відсутність у нього заборгованості, і вона йому не нараховується, заборгованість рахується по особовому рахунку на квартиру.
Сторона позивача не надала доказів про нарахування безпосередньо позивачу цієї заборгованості за житлово-комунальні послуги, вимоги до позивача про її сплату не заявляються, тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.
Також позивач просить зобов'язати відповідача анулювати всі записи про наявність будь-якого боргу по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, власником якої він є.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Разом з тим, законодавство України, яке визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, зокрема, і Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не містить положень, які регулюють порядок списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги.
Списання заборгованості відноситься до сфери господарської діяльності юридичної особи, і суд в межах заявлених вимог не може втручатись у господарську діяльність відповідача.
Також не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_12 щодо заборони відповідачу та його структурним підрозділам нараховувати йому або вказувати у будь-яких квитанціях, документах, об'явах та інших листах-повідомленнях будь-яку заборгованість по квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що виникла до того часу як власником зазначеної квартири став він.
Статтею ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, тому суд не вправі ухвалювати рішення на майбутнє стосовно правовідносин, які ще не виникли.
З урахуванням відмови в задоволенні основних вимог, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу, які є похідними від них.
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом Закон України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 3, 15, 16, 23, 166, 1167 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: