30 вересня 2014 року Справа № 876/7394/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В травні 2014 року позивач - Ковельський міжрайонний прокурор звернувся в суд в інтересах управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації виплачену соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям в сумі 2 163,51 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 29 листопада 2013 року до управління соціального захисту населення звернулась ОСОБА_1, жителька АДРЕСА_1 із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. До заяви нею додано довідку про склад сім'ї № 1145 від 21.11.2013, видану Зеленською сільською радою, відповідно до якої її сім'я складається з трьох осіб: заявниця - ОСОБА_1, її чоловік - ОСОБА_2 та неповнолітня дочка - ОСОБА_3, 2006 року народження. На підставі поданих документів начальником управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації 04.12.2013 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. У ході проведеної прокуратурою перевірки установлено, що ОСОБА_1 у Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, а саме у розділ IV власноручно внесла завідомо неправдиві відомості про відсутність у її власності та власності інших членів сім'ї транспортних засобів. При цьому ОСОБА_1 не вказала відомості про те, що у її власності перебуває два автомобіля. Таким чином в період з листопада 2013 року по березень 2014 року незаконно виплачена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім»ям на загальну суму 2 163,51 грн., а тому така повинна бути поверненою.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Державного бюджету 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) гривні 51 копійку неправомірно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржила його в апеляційному порядку та вважає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з формальних підстав, що на дату звернення із заявою про призначення їй допомоги малозабезпеченим сім»ям вона подала недостовірні відомості в тій частині, що на неї та на членів її сім»ї зареєстровані автомобілі. Однак судом не дано належної оцінки тим обставинам, що ці автомобілі фактично відчужено та вони не перебувають у її володінні більше 10 років.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 29 листопада 2013 року звернулась до управління праці та соціального захисту населення Ковельської РДА із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям, разом із заявою останньою подано декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги. У поданій декларації, у розділі ІV «Відомості про транспортні засоби» відповідачем зазначено, що транспортних засобів немає.
Рішенням управління соціального захисту населення №616743 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім»ї ОСОБА_1 призначено таку допомогу з 01.11.2013 року по 30.04.2014 року.
Згідно повідомлення про відшкодування коштів, що підлягають поверненню зазначено, що переплата, яка підлягає поверненню внаслідок виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім»ї, що не мала права на таку допомогу становить 2 163,51 грн..
Порядок отримання та припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям врегульовано Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям».
Статтею 7 Закону визначено перелік випадків за яких у наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена, зокрема у разі коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,60 га або друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму); та коли сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
Згідно п. 10, 27 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженим постановою КМ України від 24.02.2003 року №250, при наявності у власності сім'ї більше одного транспортного засобу, допомога на загальних підставах не призначається. Якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Як видно з витягу центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Ковель, Ковельського, Турійського, Старовижівського, та Маневицького районів підпорядкованих УДАІ МВС України у Волинській області, згідно бази РІІС, НАІС ДДАІ станом на 12.06.2014 року за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано з 11. 02. 2006 року автомобіль FIAT SCUDO, 2001 р.в., держ. номер НОМЕР_1. За період з 2012-2014 років було знято з обліку 26.03.2014 року автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1990 р.в., держ. номер НОМЕР_2, який перебував на обліку з 22.11.2011 року. За вищевказаний період інші транспортні засоби не реєструвались, на обліку не перебували та з обліку не знімались; за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано з 21.06.2008 року автомобіль VOLVO 740, 1990 р.в., держ. номер НОМЕР_3. За період з 2012-2014 років було знято з обліку 02.04.2014 р. автомобіль КАВЗ 685, 1985 р. в., держ. Номер НОМЕР_4, який перебував на обліку з 01.07.2004 року. За вищевказаний період інші транспортні засоби не реєструвались, на обліку не перебували та з обліку не знімались.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приховала дані про майновий стан сім'ї, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були неправомірно виплачені кошти у сумі 2163,51 грн. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» вказана сума підлягає стягненню у користь Державного бюджету.
При цьому суд вважав, що наведений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів
Разом з тим, висновки суду щодо належності розглядуваного спору до юрисдикції адміністративних судів не можна вважати обґрунтованими, з наступних підстав.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно частини 2 статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Частиною 3 визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Суд першої інстанції не перевірив, чи підлягає справа розгляду в порядку адміністративного судочинства, а оскільки ним прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, яке не відповідає нормам процесуального права та висновкам встановленим Верховним Судом України. Також постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 року №2 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» внесено до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» такі зміни: пункти 16.2 і 24 виключити. В попередній редакції якого визначено, що право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами КАС України, постановлене судом першої інстанції рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись вимогами ст.ст. 157, ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2014 року у справі №159/4000/14-а - скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.10.2014 року.