Справа № 167/735/14-к
Провадження №1-кп/167/44/14
02.10.2014 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рожище кримінальне провадження №12014030180000102 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, -
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,-
ОСОБА_5 31 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , незаконно, зберігав у власному одязі, для власного споживання, без мети збуту, 0,54 грами канабісу, попередньо придбаного у невстановленої особи та перевезеного в с.Веселе Луцького району.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 суду показав про те, що зберігав за місцем проживання наркотичний засіб канабіс який йому залишив для зберігання свідок ОСОБА_6 . У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі.
Аналізуючи показання допитаного обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що його показання є правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі та відповідають суті тих подій, які сталися.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.309 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті. Прокурор та інші особи не оспорюють фактичних обставин провадження в цій частині.
Крім визнання своєї винуватості, вина ОСОБА_5 за ст.309 КК України стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та поняті ОСОБА_9 , ОСОБА_10 суду повідомили, що 31.03.2014 року при огляді речей ОСОБА_5 в житловому будинку АДРЕСА_1 працівниками міліції було виявлено та вилучено коробку з-під сірників, в якій виявлено подрібнену речовину рослинного походження.
Факт незаконного зберігання наркотичних засобів ОСОБА_5 стверджується також: протоколом огляду від 31.03.2014 року в будинку АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження. Висновком експерта №164/164 від 01.04.2014 року стверджується, що вказана речовина являє собою особливо-небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,54 грами.
Органами досудового слідства діяння ОСОБА_5 за епізодом виявлення наркотичного засобу по місцю проживання кваліфіковано за ч.2 ст.309 КК України, як вчинення незаконного придбання, зберігання наркотичних речовин, без мети збуту, вчинене повторно. Під час судового слідства така кваліфікуюча ознака злочину як «повторність», не знайшла свого підтвердження, а тому є такою, що інкримінована не вірно та спростовується матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 таку кваліфікуючу ознаку як «повторність» по наведеному епізоду вмінено в обвинувачення безпідставно, а тому дії ОСОБА_5 по цьому епізоду слід перекваліфікувати з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України, як вчинення незаконного, зберігання психотропних речовин, без мети збуту.
Також, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 24 березня 2014 року близько 18 години, перебуваючи в с.Забороль Луцького району, під час проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_11 згідно висновку експерта №152/152 від 27.03.2014 року, 2,42 грами, попередньо придбаного у невстановленої особи, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, на суму 100 грн.
Він же, 31 березня 2014 року близько 23 години, перебуваючи на вул..Торчинська в с.Веселе Луцького району, під час проведення оперативної закупівлі, незаконно, повторно, збув ОСОБА_11 згідно висновку експерта №163/163 від 01.04.2014 року, 2,44 грами, попередньо придбаного у невстановленої особи та перевезеного в с.Веселе Луцького району, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс, на суму 100 гривень.
Інкриміновані органами досудового слідства у цій справі факти збуту наркотичних речовин ОСОБА_5 , які кваліфіковано за ч.2 ст.307 КК України, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав показання про те, що 24.03.2014 року йому декілька разів телефонував його товариш ОСОБА_6 із пропозицією поїхати до Луцька, а так як йому потрібно було купити в аптеці ліки, він погодився. У Луцьку біля одного із будинків він позичив ОСОБА_6 100 грн. і останній пішов у будинок з якого вийшов із пакунком у руці. Що було в пакунку ОСОБА_6 не розповів. 31.03.2014 року в обідню пору ОСОБА_6 попросив його поїхати в м.Луцьк за передачею і віддав 100 грн. боргу, що це була за передача він не цікавився. Приїхавши до м.Луцька він зателефонував до незнайомої людини, номер якого надав ОСОБА_6 та домовився з ним про зустріч. В під'їзді одного із будинку у м. Луцьку, останній залишив йому пакунок, який він забрав, при цьому залишив на підвіконні гроші, тобто зробив все як наказав йому ОСОБА_6 . Даний пакунок він не розривав і вмістом його не цікавився, а в с.Веселе Луцького району передав ОСОБА_6 .
Аналізуючи показання допитаного за даними епізодами обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що його показання є правдивими, оскільки вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі та відповідають суті тих подій, які сталися.
Допитана в якості свідка легендована особа ОСОБА_11 , який під час судового розгляду був допитаний під своїм ім'ям ОСОБА_6 , суду показав, що приблизно пів року назад, він перевозив до свого господарства глину, при цьому був зупинений працівниками міліції, які запропонували йому співпрацювати з ними, в обмін на те що у нього не буде проблем з екологічною інспекцією, на що він дав свою згоду. Про те, що він був легендованою особою він не знав, саме працівники міліції пропонували йому взяти ОСОБА_5 до м.Луцька і керувати всіма подальшими діями, крім того ОСОБА_5 не було відомо, що він їздив за наркотичною речовиною, оскільки він йому про це не повідомляв. Усі пакунки, які передав йому ОСОБА_5 були цілі та не пошкоджені. Коли ОСОБА_5 не погоджувався на його пропозиції, він переконував його, так як вони перебували в дружніх відносинах.
Допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які були понятими під час оперативної закупки 24.03.2014 року повідомили, що бачили лише ОСОБА_6 , якому дали гроші та через певний час він приніс пакет і повідомив, що там наркотична речовина. Свідок ОСОБА_12 документів, які підписував на капоті автомобіля не читав. Вказані особи по різному відтворюють факти, які вони повинні були сприймати одночасно та однаково.
Поняті при другій оперативній закупці 31.03.2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що протоколів вони не читали і їм ніхто їх не зачитував, а просто підписали. Крім того, було вже темно і прочитати даний протокол було не можливо, працівники міліції підсвічували телефоном. Пакетики надані ОСОБА_6 запечатувались, однак після опечатування вони їх не підписували, при огляді покупця не були, грошей, які надавались на оперативну закупку не бачили.
З показів свідків та понятих вбачається, що дані слідчі дії проведені з грубим порушенням інструкції «Про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольного постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності» (затверджена наказом МВС України, СБУ, Державної податкової адміністрації України від 30.11.2001 року №1065) та КПК України.
Аналізуючи докази, які були добуті в ході судового розгляду справи, суд вважає, що обвинувачення в скоєнні злочинів, стосовно яких було пред'явлено підозру обвинуваченому в частині незаконного збуту наркотичних засобів, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи в судовому засіданні.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, суд повинні оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ при цьому не має наперед встановленої сили.
Так, з показань ОСОБА_5 вбачається, що до вчинення злочинів його спонукав ОСОБА_6 , шляхом підтримання з ним товариських стосунків, при цьому обвинувачений ОСОБА_5 заявляв, що наркотичними засобами ніколи не торгував.
Показання ОСОБА_5 про те, що злочини він вчиняв з ініціативи працівників міліції підтверджується і дослідженими судом доказами.
Обвинуваченням не представлено доказів підставності початку розслідування даного кримінального правопорушення.
Природа контрольної закупівлі наркотичних засобів полягає у виявленні відповідним чином переписаних чи оброблених коштів у особи, яка збула покупцеві наркотичний засіб. В даній справі ні у першому випадку, ні у другому випадку у ОСОБА_5 не було вилучено коштів за які купувався наркотик.
Органи досудового розслідування не представили будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 мав намір самостійно вчинити злочин без спонукань з боку ОСОБА_6 : придбати, зберігати з метою збуту та збути наркотичний засіб, чи бути посібником у незаконному придбанні наркотичного засобу. Не добуто доказів користі в діях ОСОБА_5 .. Суд також не виявив жодних доказів в підтримку такого обвинувачення.
На підставі зібраних доказів, судом встановлено, що працівники міліції разом з легендованою особою вийшли за межі функцій негласного агента та спровокували вчинення злочину ОСОБА_5 .
Одним із головних аргументів винуватості обвинуваченого зі сторони обвинувачення є посилання на показання легендованої особи.
Інші докази, на які посилається сторона обвинувачення, є похідними від цих, і не можуть служити доказами винуватості обвинуваченого по справі. Зокрема, висновки судових експертиз підтверджують лише факт того, що в ході розслідування речовина являється наркотичною, чого не заперечує і обвинувачений.
Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може грунтуватись на припущенням, також доказах, отриманих незаконним шляхом.
Інформація, отримана від агентів міліції в результаті проведення оперативної закупівлі наркотиків, не повинна бути єдиним доказом, на якому будується обвинувальний вирок.
Наведені положення Конвенції та практика Європейського суду, що відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права.
Таким чином, суд вважає, що практика проведення оперативних закупівель наркотичних засобів та використання їх результатів у кримінальному провадженні у даному випадку не відповідає вимогам ст.6 Єропейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки даних про те, що ОСОБА_5 займався збутом наркотиків, до проведення оперативних закупок співробітникам міліції, як органами досудового слідства так і судом не добуто.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виправдати ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України, оскільки доказів про наявність мети придбання та збуту вказаного наркотичного засобу, як в ході досудового розслідування так і в ході судового слідства не добуто.
Разом з тим, перевіряючи справу в повному об'ємі, суд знаходить, що інкриміновані злочини обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв не лише під контролем органів внутрішніх справ, а й за їх ініціативою, підбурюванням, під їх впливом, тому буде неправильно виправдати його з підстав недоведеності вчинення ОСОБА_5 злочинів, оскільки його слід виправдати за відсутністю в діях складу інкримінованого злочину за ст.307 КК України.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, безпосередньо їх дослідивши, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тим самим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.309 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його скоєння та особу винного в їх сукупності, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує особу винного ОСОБА_5 , який позитивно характеризується по місцю проживання, має постійне місце проживання.
Враховуючи наведене та фактичні обставини вчинення злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, який віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості, ставлення обвинуваченого до скоєного, який і в останньому слові визнав свою винуватість у повному обсязі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства та з призначенням покарання у вигляді штрафу.
При призначенні розміру штрафу за даний злочин також судом враховується обставина його скоєння, спосіб та місце вчинення злочину, особи обвинуваченого та осіб, які його спонукали до таких дій, їх взаємовідносини, причини події, яка сталася.
Суд вважає, що покарання ОСОБА_5 у вигляді штрафу є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Речові докази по справі: два поліетиленові пакети із канабісом; паперова коробка із сірниками та двогривневою купюрою, в якій знаходиться канабіс; згорток паперу із насіння коноплі, які здані в камеру схову речових доказів Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області - знищити.
Судові витрати по даній кримінальній справі, які пов'язані із проведення судової експертизи в сумі 368,94 грн., слід стягнути з обвинуваченого в доход держави (а.с.68).
Потерпілих від правопорушень ОСОБА_5 не має та відсутні збитки завдані злочином.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 900 (дев'ятьсот) гривень.
Виправдати ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Речові докази по справі: два поліетиленові пакети із канабісом; паперова коробка із сірниками та двогривневою купюрою, в якій знаходиться канабіс; згорток паперу із насіння коноплі, які здані в камеру схову речових доказів Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави судові витрати по справі за проведення судової експертизи наркотичних засобів сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 94 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
СУДДЯ: /підпис/ ОСОБА_14 .Сіліч
Оригіналу відповідає.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_1